Стаття опублікована на порталі LIGA 360
12 лютого 2025 року Верховний Суд, розглядаючи справу № 645/5124/23 (провадження № 61-16561св24, ЄДРСРУ № 125125068), знову звернув увагу на питання, яке хвилює багатьох підприємців і самозайнятих осіб: чи можна використовувати звичайні рахунки фізичної особи для господарської діяльності?
Суд чітко вказав: така практика може мати серйозні наслідки, включно з визнанням клієнта ризиковим і припиненням відносин із банком.
Нормативне регулювання
ЦК України:
– ст. ст. 1066, 1068 ЦК України: банк зобов’язаний виконувати операції за рахунком клієнта та не може довільно обмежувати право розпоряджатися коштами;
– ст. 1074: установлює вичерпний перелік випадків, коли розпорядження коштами може бути обмежено (рішення суду, підозра у відмиванні доходів, фінансуванні тероризму тощо);
– ст. 1075: визначає право банку розірвати договір банківського рахунку в разі відсутності операцій протягом року, порушення вимог фінмоніторингу чи інших випадків, передбачених договором, а також
Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”:
– банки зобов’язані застосовувати ризик-орієнтований підхід;
– якщо клієнт належить до групи з “неприйнятно високим ризиком”, банк має право в односторонньому порядку розірвати договір;
– клієнт має надавати документи, що підтверджують походження коштів.
Отже, Закон прямо дозволяє банку припиняти відносини з клієнтами, які
використовують особисті рахунки у спосіб, що може вважатися ризиковим.
У судовій практиці Верховний Суд неодноразово аналізував подібні ситуації:
– постанова від 09.12.2020 р. у справі № 761/28762/18: банк не може розривати договір без доведених підстав ризиковості;
– постанова від 21.11.2022 р. у справі № 757/35987/20-ц: якщо банк формально визнав клієнта ризиковим без належних доказів, розірвання договору є незаконним;
– постанова від 20.12.2023 р. у справі № 757/34905/22-ц: застосування ризик-орієнтованого підходу має ґрунтуватися на внутрішніх документах банку та рекомендаціях регулятора.
Зі свіжої практики 2025 року у справі № 645/5124/23 Верховний Суд наголосив на тому, що використання особистих рахунків фізичної особи для бізнес-операцій саме собою є підставою для підвищення рівня ризику.
Це означає, що сам факт провадження господарської діяльності через “звичайні” рахунки, навіть без підтвердження факту відмивання коштів чи іншого порушення, може спричинити проблеми.
Практичними наслідками для підприємців є:
- Підвищений ризик блокування рахунку. Якщо банк виявить регулярні зарахування від господарської діяльності на особистий рахунок, він може зарахувати клієнта до групи високого ризику.
- Розірвання договору банківського рахунку. У разі встановлення “неприйнятно високого ризику” банк має право односторонньо закрити рахунок.
- Можливі перевірки та фінансовий моніторинг. Клієнта можуть зобов’язати надати документи щодо джерел походження коштів, договорів із контрагентами тощо.
- Судові спори. У разі закриття рахунку чи блокування коштів єдиним механізмом захисту стає суд, проте успіх можливий лише в разі, якщо банк не дотримався встановленої процедури.
Що варто робити підприємцям, щоб запобігти неприємним ситуаціям
- Відкривати для господарської діяльності окремі рахунки ФОП чи юрособи. Уникати змішування особистих і бізнесових коштів.
- Зберігати всі первинні документи (договори, акти, накладні), щоб за потреби підтвердити походження коштів.
- Ознайомитися з внутрішніми правилами банку щодо фінансового моніторингу. У разі необґрунтованого блокування – звертатися до суду із посиланням на практику Верховного Суду.
У рішенні Верховного Суду від 12.02.2025 підтверджено: особисті рахунки фізичної особи не можна використовувати для ведення бізнесу!
Такі дії автоматично збільшують ризик визнання клієнта “потенційним порушником” у межах фінансового моніторингу, що може призвести до блокування рахунків, розірвання договорів із банком і судових спорів.
Тому для підприємців критично важливо чітко відокремлювати особисті фінанси від підприємницьких, щоб уникнути проблем як із банками, так і з органами контролю.
З повагою,
Тетяна Савчук, аудитор
керівник практики ТЦУ та аудиту
ID Legal Group
