Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Реєстрація акцизного складу в СЕАРП та СЕ. Не забудьте зареєструватись та подати 20-ОПП, – Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group

Вже майже пів року бізнес, що веде діяльність, пов’язану із операціями  з паливом  (купівля/продаж або споживання) лихоманить від вимог ЗУ від 23.11.2018 № 2628-VIII з урахуванням змін, внесених ЗУ від 16.05.2019 № 2725-VIII /2725-19 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів». Однією з ключових новацій вказаного ЗУ є розширення державного контролю за обігом підакцизних товарів – спирту етилового та палива, в тому числі: встановлення визначення поняття «акцизного складу», ідентифікація, хто є розпорядником акцизного складу, встановлення вимог до держаної реєстрації акцизного складу, чималої відповідальності за відсутність такої реєстрації та  розширення переліку господарських операцій з підакцизним товаром, які потребують реєстрації акцизної накладної з встановлення відповідальності за нездійснення такої реєстрації. І якщо для операторів ринку алкоголю ці новації не видаються чимось надзвичайним насамперед тому, що ринок обігу спиртовмісної  продукції від початку був під жорстким контролем, то на ринку обігу паливних матеріалів запроваджені зміни створюють «незручності» для досить великого кола суб’єктів господарювання, насамперед для споживачів палива.

З 1 липня 2019 року набрали чинності зміни з акцизного податку з реалізації пального, за якими платники акцизного податку зобов’язані зареєструвати в Системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ) всі свої акцизні склади.

А до акцизного складу за новою редакцією ПКУ відносяться приміщення або територія, де розпорядник акцизного складу провадить діяльність з вироблення, переробки, змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального. При цьому:

  • не є акцизним складом для СГД платника ЄП 4-ї групи (сільськогосподарські товаровиробники) приміщення або територія, якщо такий СГ протягом року отримує не більше 10 000м3 палива та використовує таке паливо виключно для власних потреб і не реалізує  паливо іншим особам;
  • не є акцизним складом для СГД (крім платників ЄП 4-ї групи) приміщення або територія, на якій розташовані ємності загальним об’ємом не більш як 200м3, і якщо такий СГ протягом року отримує не більше 1 000м3 палива та використовує таке паливо виключно для власних потреб і не реалізує  паливо іншим особам.

Особливу увагу варто приділити визначенню, що є реалізацією в розумінні Податкового кодексу. Пункт 14.1.212 ПКУ викладено в редакції, яка передбачає, що реалізацією пального є будь-які операції з фізичної передачі пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати з акцизного складу в тому числі до іншого акцизного складу чи для власного споживання чи переробки будь-яким іншим особам. Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі пального у тарі ємністю до 5 літрів (включно),та при використанні пального виключно для потреб власного споживання суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Із вказаного слідує, що у випадку, якщо умови ведення господарської діяльності (обсяги тари зберігання та закупівлі пального)підпадають під визначення акцизного складу, будь-яка передача палива для цілей використання у власній діяльності буде розцінюватись для цілей ПКУ як його реалізація, що потребуватиме реєстрації акцизних накладних.

Але повернемось до реєстрації акцизного складу. Суб’єктів господарювання, які визначаються як розпорядники акцизних складів, в першу чергу звернули увагу на суттєву відповідальність, яка запроваджується за відсутність реєстрації акцизного складу – 1 мільйон гривень та 2 мільйони гривень за порушення, вчинене повторно протягом року (розпочнеться з 01 жовтня 2019 року). Але не варто також забувати і про необхідність протягом 10 робочих днів подати контролюючому органу за основним місцем обліку Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти пов'язані з оподаткуванням або через які ведетьсядіяльність (форма 20-ОПП), адже ПКУ передбачає застосування до платників податків штрафних санкцій за неподання, подання з помилками або не у повному обсязі у визначені строки інформації за формою 20-ОПП за кожен об’єкт оподаткування для самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень, для юридичних осіб – 510 гривень, а при повторному виявленні порушень протягом року розмір штрафних санкцій збільшується вдвічі.

При реєстрації акцизних складів здійснюється звірка з даними Єдиного банку даних про об'єкти оподаткування. Відсутність об'єкта оподаткування або наявність в ньому неповної або помилкової інформації (наприклад, не зазначений код за КОАТУУ місцезнаходження об'єкта), перешкоджає процедурі реєстрації акцизних складів в СЕАРП і СЕ.В електронному кабінеті на сайті Державної фіскальної служби України  платник податків може переглянути інформацію про всі свої об'єкти оподаткування.