Стаття опублікована у виданні Mind 10.02.2023
Як ця проблема впливає на бажання бізнесу розвивати власні проєкти і підтримувати національну економіку
Напередодні відбулось засідання тимчасової слідчої комісії (ТСК) з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами Бюро економічної безпеки України, органів державної влади та інших державних органів. ТСК розглянула резонансну ситуацію, пов’язану із можливими зловживаннями посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві та загальні питання стосовно адміністрування й відшкодування ПДВ. Проте, поки окрім проведення зазначеного засідання та підтвердження того, що проблеми в цій сфері існують, жодних рішень не було ухвалено. Нагадаємо, на початку лютого Державне бюро розслідувань (ДБР) викрило в. о. голови державної податкової служби (ДПС) Києва Оксану Датій на багатомільйонних корупційних схемах. Слідчі встановили, що очільниця податкової за гроші приймала рішення щодо невідповідності критеріям ризиковості платників податків для низки підприємств. Проте бізнес скаржиться, що наразі ситуація із блокуванням податкових накладних поки не змінилась на краще, попри викриття й інших чиновників у корупційних схемах та попри проведення засідання ТСК. З якими ситуаціями через блокування податкових стикається бізнес зараз і що можна вдіяти у таких випадках, розповіла Mind партнер ID Legal Group Анна Ігнатенко.
Днями піднялася хвиля дуже жвавого обговорення проблематики блокування податкових накладних та внесення/виходу з так званої категорії ризиковості.
Не можу не погодитись, що за період воєнного часу це стало найчутливішою темою для бізнесу і зачіпає досить велике коло платників податків як напряму, так і опосередковано.
Наразі можу надати виключну правову думку з цього питання на приклади кейсів, які ми супроводжували за цей час. Емоції тут зайві та не приносять конструктиву.
Відразу відповімо на реперні запитання. Чи погоджуєтесь з тим, що є складова оптимізації ПДВ? – Так. Чи погоджуєтесь з тим, що це виняткова міра під час війні, оскільки треба зберегти бізнес? – Так, розумію, але роблю погрішність на спосіб оптимізування. Чи погоджуєтесь з тим, що на сьогодні існують схеми купівлі податкового кредиту та мінімізації податку на прибуток? – Так, існують. Чи треба з ними боротись? – Безумовно, але в такий спосіб, щоб, особливо під час війни, не зупиняти діяльність реального сектору. Зрозуміло, що це досить складе питання, але терміново не реагуючи на помилки в рішеннях та алгоритмах, не зробиш розумний баланс дій.
Який ризик не потрапити під ризики?
Найболючіша тема для бізнесу: ти до кінця не розумієш чому потрапив у ризики (якщо ти реальний сектор), а найголовніше, не розумієш, що, врешті-решт, треба зробити, щоб правильно написати пояснення, все скоригувати, надати гарантійні листи щодо навантаження та умов праці, все це сформувати та вкластись в обсяг інформації, яку приймає ресурс податкової. Ну а потім ще дочекатись квитанції 2.
Але для того, щоб зрозуміти, що конкретно мав на увазі податковий орган, схвалюючи рішення про внесення платника податків до категорії ризиковості, та якось попасти в задовільни відповіді в поясненнях для членів Комісії, робимо адвокатські запити, запити на публічну інформацію, записуємось на прийом до голови комісії – і це все незважаючи на те, що начебто наказом ДПСУ №17 від 11.01.2023 було прийнято рішення щодо розширеного повідомлення платника про причини віднесення до цієї категорії. Але за фактом це не зовсім так, на жаль.
Тому і на сьогодні подання пояснень не є фактом, що ти відповів на усі запитання, які можуть виникнути у членів Комісії під час розгляду, а ще найгірше, що виникнуть додаткові запитання і буде винесено рішення про залишення тебе в категорії ризикових, але вже з новими або додатковими причинами. І ти починаєш все спочатку…
Це дратує з правового боку і зачіпає моральність процесів по відношенню до реального бізнесу під час війни, який намагається зберегти бізнес та робочі місця. При цьому ми розуміємо, що віднесення до ризиковості – це штучний механізм (P.S.: блокування – це програмний продукт).
Не повне розуміння чітких критеріїв попадання в ризиковість
Наприклад, як можна попасти в цю категорію за рахунок контрагента, якому ти продав товар (тобто по ПЗ), зареєстрував ПДВ та сплатив ПДВ за цією накладною? Виходить, що алгоритм блокування не окреслив податкову накладну як ризикову та зареєстрував. З правової точки зору логічно працювати з контрагентом-покупцем, а не відносити продавця в ризики з вимогою ще раз сплатити ПДВ з цієї операції реалізації.
Як можна відносити платника податків з достатньою кількістю робітників, наявністю ОФ та прі цьому маючи податкове навантаження в 16% з ПДВ до цієї категорії? Ми розуміємо, що при навантаженні в 16% надавати послуги для оптимізації при ставці податку в 20% – абсурдно та просто не вигідно! Якщо є претензії до його діяльності, то є інші шляхи, передбачені Податковим кодексом, але не блокуйте підприємство, яке сплачує живими коштами від 16% до бюджету. Можливо, і є там недоліки, але це інша паралель претензій.
Як можна двічі, тричі розглядати питання по одному і тому же платнику, висуваючи при цьому кожен раз нові причини в рішеннях? Як можна нести відповідальність за контрагента-постачальника, якщо ПН пройшла СІМКОР? Напевно, треба удосконалювати систему раннього моніторингу та виявлення ризиків саме під час реєстрації ПН в СІМКОР, а якщо вже пройшла реєстрація, то тут уже діє пряма норма Податкового кодексу. Відповідно наступні дії податкового органу повинні керуватися виключно правами та обов’язками, передбаченими в Податковому кодексі, а це перевірки.
Блокування податкових накладних
На приклади грудня та січня (десь 11–14 січня), час введення доопрацьованого програмного продукту на основі змін, прийнятих ПКМУ №1428. Враховуючи кількість звернень до нас та їх сутність, зрозуміло, що була помилка в програмному коді, на підставі чого було заблоковано значну кількість ПН у підприємств. Так простіше визнати та автоматично виправити недолік, ніж запускати ці накладні через комісії усіх рівнів. Це час, це імідж обох сторін, це відповідальність один перед одним, це втрата економічної вигоди і, як наслідок, податків у майбутньому.
Якщо ти з будь яких підстав попав у ризики і в тебе блокуються всі ПН, а тобі треба виконати обов’язки перед своїми партнерами, ти подаєш відповідні пояснення спочатку на регіональний рівень, але тобі, з вірогідністю в 99,9%, відмовлять. Ти подаєш скаргу на вищій рівень, але шанс отримати позитивне рішення десь 50/50, розуміючи, що обсяг скарг, що розглядаються, на цьому рівні шалений. Далі – суди різних інстанцій і окремий квест із виконання рішень суду, прийнятих Ім’ям України та тих, що набрали законної сили.
Таблиця
Це окремий шлях з вірогідністю отримання погодження на двох рівнях з шансом 1/5, при цьому з не досить вмотивованими відмовами та шляхами виправлення помилок, якщо вони є.
Але непогодження таблиць для виробників при наявності виробничих фондів, з кількістю працівників, податковою історією не одного року та не віднесених до категорії ризиковості – це економічна диверсія під час воєнного стану. Зрозуміло, що є тіньові схеми, є оптимізація, але повинна бути ще й двостороння відповідальність.
Хто має нести відповідальність за тиск на бізнес?
Все, що зазначено вище, можливо лише тому, що не передбачена пряма норма відповідальності за необґрунтовані рішення Комісій, наслідком яких є економічні втрати як зі сторони бізнесу, так і зі сторони держави у вигляді податків.
Кожен на своєму місці повинен нести тягар відповідальності, а не відчувати страх перед тим, як твоє рішення розгляне вищій орган, й не думати про те, як перестрахуватись, щоб ніхто не подумав щось інше. Безкарність породжує безвідповідальність, а безвідповідальність – хаос.
Зрозуміло, що в кожному кейсі можна знайти оптимальні рішення, враховуючи всі обставини і розуміючи послідовність (або навпаки) дій державних органів та маючи практичний досвід в цих питаннях. Але було б набагато простіше, якби робота над помилками проходила в терміновому режимі, особливо зараз.
Погоджуюсь з думкою, що під час війни критика повинна бути максимально конструктивної та направленою на можливість оперативного реагування на прогалини як технічні, так і методологічні. А найголовніше, це розуміння відповідальності як держави перед бізнесом, так і навпаки.
З повагою,
Анна Ігнатенко, к.е.н.
партнер ID Legal Group
