Стаття опублікована в журналі «Юрист&Закон» № 08
Основна відмінність у визначенні та розрахунку доходу платників єдиного податку (ЄП) між ФОП та юридичною особою при отриманні коштів в іноземній валюті, полягає в особливостях обліку курсових різниць та їх впливу на дохід. Податківці наполягають, що стосовно ФОПів – розраховувати курсові різниці не потрібно, як і не потрібно включати до складу доходу при нарахуванні єдиного податку позитивну різницю від продажу іноземної валюти; щодо юридичних осіб – позитивні курсові різниці включаються в дохід.
Якщо звернутись до Податкового кодексу, то у пункті 292.1 бачимо чітке формулювання про те, що є доходом зазначених вище платників єдиного податку:
– для ФОП-ів доходом вважається дохід, який вони отримали у звітному періоді грошима (готівка чи бна розрахунковий рахунок); а також дохід у матеріальній чи нематеріальній формі (отримані безоплатно товари, роботи послуги, НМА тощо). До доходів єдиноподатника не включаються пасивні доходи (дивіденди, проценти, страхові відшкодування, бюджетні гранти та бюджетне фінансування, а також не включаються доходи від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить фізичній особі;
– для ЮО платників єдиного податку до складу доходу включається будь-який грошовий дохід та дохід, отриманий у матеріальній або нематеріальній формі. Зокрема, до доходів також включається: прощена/протермінована кредиторська заборгованість, вартість безоплатно отриманих товарів, робіт та послуг тощо.
Стосовно валютних операцій для спрощенців в ПКУ є лише одна норма. Відповідно до п.292.5 дохід в іноземній валюті перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу. При цьому, варто зауважити, не йде мова про курсові різниці. kawasan toto
Свою думку, з приводу того, чому використовується різний підхід при розрахунку доходу єдиноподатників (для ФОП-ів не потрібно розраховувати курсові різниці та включати їх до доходу, а для юридичних осіб – це робити обов’язково), податківці, аргументують тим, що перші не ведуть бухоблік і вимоги П(С)БО 21 на них не поширюються. Дійсно, при прямому трактуванні, розрахунок курсової різниці, яка виникає при продажу іноземної валюти фізичної особи – підприємця, та включення такої курсової різниці до доходу платника єдиного податку, нормами ПКУ не передбачено. Перерахунок валюти, що числиться на кінець звітного періоду на поточному рахунку ФОП також не потрібен. Саме таке роз’яснення вчергове надало одне з обласних управлінь ДПС в індивідуальній податковій консультації №5244/ІПК/08-01-24-05-10 від 13.11.2024 року. Тож фізичні особи-підприємці у цьому питанні не мають приводів для хвилювання і, дійсно, можуть вважати свою систему оподаткування спрощеною.
Стосовно другої категорії платників єдиного податку, а саме юридичних осіб, ситуація ускладнена вибірковою логікою, яка полягає в тому, що на думку податківців: такі платники мають дотримуватись правил бухгалтерського обліку, включати позитивні значення курсових різниць до складу доходу, при цьому від’ємні значення курсових різниць базу оподаткування єдиним податком не зменшують. В своїх поясненнях ДПС апелює до того, що при складанні фінансової звітності, юридичні особи на єдиному податку мають визнавати доходи і витрати за правилами ПСБО 25 та розраховувати курсові різниці за ПСБО 21. При цьому в декларації з єдиного податку зазначається тільки обсяг доходу, а відображення витрат не передбачено. Хоч така думка виглядає досить сумнівно (згадаємо статтю 292 ПКУ, де жодного натяку на курсові різниці), але саме такий зміст мають всі роз’яснення ДПС стосовно цього питання.
Зазначену позицію викладено і в чинні консультації інформаційного ресурсу ДПС «ЗІР», в якій розглянуто питання: «Чи включаються до доходу юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти?» Податківці пояснили, що відповідь однозначна: «Так, якщо від перерахунку іноземної валюти розраховується позитивне значення курсових різниць, то такі доходи включається до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи. В той же час збитки від перерахунку іноземної валюти не зменшують базу оподаткування єдиним податком». https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40760
Отже «Юридична особа визначає курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції згідно з вимогами положення (стандартів) бухгалтерського обліку».
Враховуючи наведені вище консультації та роз’яснення від ДПС, можна зробити висновок щодо особливостей врахування зміни курсу НБУ та курсових різниць, що виникають в наслідок цих коливань, при розрахунку доходу для різних категорій платників єдиного податку. Специфіка зумовлена тим, що в бухгалтерському обліку виникає дохід від збільшення курсових різниць, а в податковому – ні. Саме цим пояснюється те, що для фізичних осіб-підприємців курсові різниці не розраховують і не включають до складу доходу при нарахуванні єдиного податку позитивну різницю від продажу іноземної валюти, а для юридичних осіб це потрібно робити.
Також слід не забувати про те, що при утриманні банком комісії з валютної виручки, до доходу будь-який єдиноподатник має включити всю суму такої виручки без зменшення її на суму утриманої комісії.
Доречно звернути увагу також на доходах у валюті для юридичних осіб на єдиному податку:
При надходженні валюти на рахунок юридичної особи на єдиному податку, такий дохід перераховується у гривні за офіційним курсом НБУ на дату отримання доходу. При продажу валюти:
-якщо це відбулось до кінця поточного кварталу, то до доходу, в цілях оподаткування єдиним податком, включається тільки позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу валюти (за комерційним курсом), і доходом (за курсом НБУ) при надходженні валюти на рахунок;
– якщо продаж валюти здійснено у наступних кварталах, то в такому разі, спочатку потрібно розрахувати курсові різниці за валютою, що лишається на рахунку на кінець кварталу (дату балансу) і позитивне значення включити до доходу, а потім, при продажу валюти до доходу включити позитивні різниці між доходом, отриманим від продажу валюти (за комерційним курсом) і доходом, отриманим від перерахунку такої валюти на кінець попереднього кварталу. Правила та принципи такого розрахунку достатньо зрозуміло наведені в чинному роз’ясненні на інформаційному ресурсі «ЗІР» за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=35480
З повагою,
Тетяна Савчук, аудитор
керівник практики ТЦУ та аудиту
ID Legal Group
