Стаття опублікована в журналі «Юрист&Закон» № 19
Контрольована іноземна компанія (далі – КІК) за міжнародними стандартами Controlled Foreign Company (CFC) є новою концепцією в українському законодавстві. В Україні правила (КІК/CFC) набули чинності з 01.01.2022.
Правила КІК не є новими у світі оподаткування. Уперше правила КІК з’явилися у 1960 роках. Сполучені Штати були першою країною, яка прийняла правила CFC.
Наразі майже всі розвинуті країни світу мають КІК-правила. Навіть такий лояльний до оподаткування Кіпр також запровадив правила КІК. Що таке правила КІК/CFC та яка мета запровадження в податкові системи країн?
Правила КІК/CFC – це правила боротьби з ухиленням від оподаткування, вони впроваджуються країнами, які стурбовані тим, що резиденти штучно переводять прибутки компаній до юрисдикцій із низьким рівнем оподаткування. Правила КІК/CFC допомагають визначити, коли резидент країни має достатній контроль над іноземною компанією, щоб оподатковувати її прибутки згідно з національним законодавством, а також які доходи та яку частину цих прибутків оподатковувати в країні власника-контролера.
Актуальним є розуміння правил КІК і для резидентів України.
Що таке контрольована іноземна компанія за Українським податковим законодавством?
У розумінні ст. 392 ПКУ – КІК визначається як будь-яка юридична особа, що зареєстрована за межами України в іноземній державі або території, яка визнається такою, та знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України. Таким чином, під критерій КІК підпадають компанії, зареєстровані за межами України.
Критерій контролю над КІК в Україні проходить через такі ознаки:
фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України:
а) є власником частки в іноземній юридичній особі в розмірі більше ніж 50 %, або
б) є власником частки в іноземній юридичній особі у частці, що є більшою ніж 10 % (25 % – для 2022 – 2023 рр.), але якщо при цьому декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України разом володіють частками в такій іноземній юридичній особі, розмір яких загалом становить 50 % і більше відсотків або
в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Тож, коли резидент України має достатній контроль над КІК у розумінні ст. 392 ПКУ, такий резидент визнається контролером КІК. Контролер КІК має відповідні податкові зобов’язання, зокрема:
– подавати Повідомлення про набуття, початок здійснення фактичного контролю або відчуження, припинення такого фактичного контролю (якщо зазначена подія відбулася з 2022 року);
– подавати Звіт про КІК (або скорочений Звіт про КІК, розраховувати і сплачувати податки з прибутку КІК безпосередньо в Україні, якщо такий прибуток не підпадає під критерії звільнення від оподаткування прибутку КІК.
Варто зазначити, що непоодинокими є запитання від власників КІК, а саме: якщо не заявляти про КІК в Україні та не звітуватися? Як контролюючі органи дізнаються про наявність у мене КІК?
Не радимо нехтувати виконанням правил КІК та сподіватися, що контролюючі органи не довідаються про наявність КІК.
Адже КІК – юридична особа, що зареєстрована за межами України. Зважаючи на міжнародний досвід з обміну податкової інформації та диджитал-можливості сьогодення, зокрема: запровадження систем обміну інформацією, наприклад, FATCA та CRS, можливості направлення запиту до іноземного компетентного органу (аналогу української податкової служби) встановлення наявності КІК й особи контролера КІК, є питання часу та зацікавленості контролюючих органів щодо персони власника КІК.
Також не забуваємо про існуючий в Україні обов’язок банків та інших органів державної влади, іншої фінансової установи надсилати до контролюючих органів України Повідомлення про виявлення фактів, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі. Згідно зі статистичними даними із сайта ДПС України з 01.01.2022 по 01.12.2023 від банків податкова отримала вже 9976 Повідомлень про виявленні факти, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі.
Отже, з огляду на прозорість міжнародних кордонів щодо обміну фінансової інформації існують підстави вважати, що дані про володіння КІК є відкритими та доступними для контролюючих органів.
У разі застосування до власників КІК штрафних санкцій за порушення правил КІК контролер КІК зобов’язаний буде сплатити значні штрафні санкції й також усе одно зобов’язаний буде звітуватися про КІК в Україні.
Радимо заздалегідь потурбуватися про документацію КІК та розібратися з алгоритмом звітування щодо КІК.
Насамперед пропонуємо визначити ваш статус податкового резидентства. Якщо ви – резидент України, радимо визначити наявність у вас контролю над КІК.
Адже обов’язок подавати Повідомлення про КІК та звітуватися про КІК виникає лише в резидента України – контролера КІК.
Ба більше, радимо слідкувати за змінами та доповненнями до правил КІК. У Верховній Раді України перебуває на ІІ читанні законопроєкт № 8137 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування контрольованих іноземних компаній”.
Водночас ми розуміємо, що Україна сьогодні знаходиться на шляху до вступу в ЄС та взяла на себе зобов’язання адаптувати законодавство згідно з єдиними вимогами ЄС, зокрема й податкове законодавство відповідно до правил Європейського союзу, а отже, українські правила КІК також чекають на зміни.
Тож, розуміючи, що правила КІК із нами надовго, вивчаємо та виконуємо їх. Щоб ваш міжнародний бізнес розвивався та приносив прибутки.
З повагою,
Олена Дащенко
консультант з міжнародного оподаткування
ID Legal Group
