Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Призупинення трудового договору. Нарахування і сплата заробітної плати й податків, – Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group для журналу «Юрист і Закон»

Стаття опублікована в журналі «Юрист і закон» № 20

Одним із нововведень воєнно-трудового законодавства стала нова для наших роботодавцівпроцедура, яка допускає призупинення трудового договору між роботодавцем і працівником.

Указану норму запроваджено статтею 13 ЗУ "Про організацію трудових відносин в умовах воєнногостану" від 15.03.2022 р. No 2136, який набув чинності 24.03.2022. Мінекономіки прокоментувалонову законодавчу норму на своєму сайті https://www.me.gov.ua.

Основні тези, на які мають зважати сторони трудового договору:

– призупинення не тягне за собою припинення трудових відносин;

– призупинення відбувається, коли роботодавець тимчасово не може забезпечити працівникароботою або працівник тимчасово не може виконувати роботу. При цьому Мінекономіки наголошує на абсолютній неможливості надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи. Тобто якщо можливі будь-які інші форми й можливості виконання роботи, то їх має бутивикористано (наприклад, дистанційна робота);

– факт призупинення може ініціювати будь-яка сторона (чи працівник, чи роботодавець) у будь-який доступний спосіб (поштою, зокрема електронною, на месенджер чи телефоном);

– повинно мати місце документальне оформлення факту призупинення (заява від працівника танаказ від керівника, або тільки належним чином оформлений наказ керівника);

– призупинення трудового договору здійснюють на період дії воєнного стану (післявоєнний періоддо відновлення можливості трудових відносин законодавчо не унормовано).

За своєю суттю механізм призупинення трудового договору є подібним до простою, за виняткомтого, що на роботодавця у воєнний час не покладається тягар нарахування працівнику 2/3посадового окладу з відповідною сплатою податків і ЄСВ.

Але цей факт одночасно є негативнимдля працівника, який фактично страждає під час воєнного стану, втрачаючи свій заробіток істраховий стаж.

Утім законодавець тією самою статтею 13 Закону No 2136 передбачив можливість відшкодуваннявтраченої заробітної плати, гарантійних і компенсаційних виплат працівникам на час призупиненнядії трудового договору в повному обсязі, яке покладено на державу-агресора. До того ж ця нормаЗакону припиняється не із закінченням воєнного стану, а з моментом завершення виплатидержавою-агресором утраченої заробітної плати, гарантійних і компенсаційних виплатпрацівникам.

Як це можливо реалізувати на практиціМінекономіки наголошує, що фактичне продовження трудових відносин покладає на роботодавцяобов'язок у частині ведення обліку, визначення та фіксації сум заробітної плати та компенсаційнихвиплат, які були б належні працівникові, якщо такого призупинення не було б.

Таким чином, зважаючи на наявність перспектив стягнення з держави-агресора в майбутньомусуми втраченого заробітку працівників (дієвий механізм, строки та законодавче врегулюваннятакого стягнення – предмет майбутніх дискусій), у разі призупинення трудового договоруроботодавець повинен продовжувати ведення обліку в частині нарахування заробітної плати ікомпенсаційних виплат, які були б належні працівникові, якщо такого призупинення не було б. Дотаких нарахувань варто включати всі компоненти заробітної плати, належні працівнику: оклад (за уповному обсязі відпрацьований нормативний робочий час), індексацію, надбавки й доплати, які за
звичних обставин отримував би працівник.

На цьому етапі у бухгалтера виникатиме запитання: а як це має бути реалізовано на практиці?

Спробуємо прокоментувати наше бачення.

Оскільки роботодавця звільнено від обов'язку нараховувати й виплачувати працівнику заробітнуплату в періоді призупинення трудового договору, то, відповідно, витрати у роботодавця впоточному періоді не виникатимуть. Отже, імовірно, отримані в майбутньому компенсації від країни-агресора не можна кваліфікувати як компенсацію понесених власних збитків та як майбутні доходи роботодавця. Тому відсутні підстави для відображення таких сум у балансі роботодавця,але їх цілком може бути зафіксовано поза балансом.

Із цих самих підстав розрахунок заробітної плати працівникам під час призупинених трудовихдоговорів не варто відображати в балансі, а достатньо здійснювати відокремлені розрахунки(наприклад, у таблицях exel) із подальшим оформленням таких розрахунків у бухгалтерськідовідки, які своєю чергою можна узагальнювати для їх подальшого зручного використання впозовній роботі.

Також не варто забувати, що чинним законодавством передбачено компенсацію в разінесвоєчасної виплати заробітної плати (ЗУ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів узв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 р. No 2050-ІІІ та Порядок проведеннякомпенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їхвиплати, затверджений постановою КМУ від 21.02.2001 р. No 159). Відповідно, суму накопиченої втраченої заробітної плати до формування позову про стягнення збитків може бути також проіндексовано на індекс споживчих цін, який обчислюють шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу.

Не варто забувати, що в розрахунках потрібно зазначати суми не лише нарахувань, а йприбуткових податків (ПДФО та ВЗ), а також розрахувати суму ЄСВ. Роботодавець має фіксуватирозмір ЄСВ (за відповідною ставкою 22 % чи 8,41 %), який підлягав би виплаті із сум заробітноїплати та компенсаційних виплат, які б мали бути виплачені працівникові, якщо такого призупиненнятрудового договору не було б. Усі розраховані суми ЄСВ також включають до суми загальногопозову на компенсацію, яку має виплачувати країна-агресор.

Важливий нюанс щодо ЄСВ. Якщо дію трудового договору було призупинено не з першого числазвітного місяця і до його призупинення працівнику нараховували заробітну плату, розмір якої можевиявитись меншим за мінімальну заробітну плату, то сума ЄСВ, яку роботодавець має сплатити добюджету, не може бути меншою мінімального страхового внеску, як цього вимагає пункт 5 ст. 8 ЗУ"Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від08.07.2010 р. No 2464-VI.

Водночас якщо до призупинення дії трудового договору працівник
перебував у відпустці без збереження заробітної плати, або призупинення дії трудового договорурозпочато з першого числа звітного місяця, то жодних зобов'язань зі сплати ЄСВ у роботодавця невиникатиме.

Проте не варто забувати, що несплачені за працівника страхові внески спричинятимуть розрив уйого страховому стажі. Відповідно, за періоди, за які ЄСВ не було сплачено, працівнику необхідно буде або здійснювати самостійну доплату суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою за мінімальний страховий внесок, або роботодавець має докласти всіх зусиль, щоб отримати відповідну компенсацію від держави-агресора. Залишається лише сподіватись, що буде розроблено реальні й зручні інструментизалучення всіх роботодавців до механізму отримання таких компенсацій.

А що ж відображати в об'єднаній звітності з ПДФО та ЄСВ за звітні періоди, коли мало місцепризупинення трудових відносин? Оскільки трудові відносини зберігаються, то й у складі штатноїчисельності працівників із призупиненими трудовими договорами враховують. Саме з цих підстав в Додатку 1 (Д1) працівників, з якими призупинено трудові договори, відображатимуть із кількістюднів перебування у трудових відносинах, проте без сум нарахованого доходу та ЄСВ. Дублюватицю саму інформацію в колонці 13 "кількість днів без збереження заробітної плати" немає підстав,
оскільки призупинення дії трудового договору не тотожне відпустці за власний рахунок. У Додатку4ДФ працівників, щодо яких відсутні нарахування й утримані податки, не відображають. Ознак, заякими можна було б відобразити початок/закінчення призупинення трудового договору, в Додатку 5також не передбачено.