Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Знищене майно юридичних осіб під час війни. Як не втратити компенсаторні механізми, – Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group для журналу «Юрист і Закон»

Стаття опублікована в журналі «Юрист і закон» № 21

Протягом трьох місяців Україна потерпає від повномасштабного військового вторгнення, кожен день якого несе непоправні втрати людських життів, знищення та псування майна, яке знаходиться у власності приватних і юридичних осіб, а також територіальних громад та держави.

На сьогоднішній день стали більш визначеними відповідні компенсаторні механізми та процедури, які повинні запрацювати щодо відшкодування втрат (збитків), у т. ч. майнових і матеріальних.

Вочевидь стратегія отримання кожного виду компенсації залежить від строків та джерел, а також інших чинників, остаточний перелік яких в умовах сьогодення ще перебуває на етапі доповнення та трансформації.

Водночас ми, безумовно, розуміємо, що в основу буде покладено саме документальне засвідчення факту пошкодження/знищення, фіксацію розміру нанесених збитків та законодавчу відповідність порядку документального оформлення.

Спробуємо систематизувати бачення вказаного вище питання щодо власності юридичних осіб – резидентів України, майно й інші активи яких були пошкоджені або знищені внаслідок бойових дій, здійснених країною-агресором.

Насамперед дії суб'єкта господарювання (далі – СГ), майно якого знищено чи постраждало, починаються за класичною схемою, бажано із залученням та супроводженням фахівців юридичної справи, за умови, якщо відповідальні особи СГ мають фізичний доступ до таких об'єктів, а саме: збір доказів із метою фіксації факту руйнування / пошкодження / майна та/або нерухомості, а також масштабів та характеру пошкодження чи знищення. До документів, які оформлюють під час
фіксування доказів, належать:

– акти про пожежу, руйнування майна, складені органами Державної служби з надзвичайних ситуацій, органами місцевої влади, фотографії (відео) нерухомості та майна до і після подій;

– експертні висновки уповноважених підрозділів ТПП України щодо первинного фіксування зовнішнім оглядом стану майна, пошкодженого внаслідок бойових дій, з належною фотофіксацією. Документальним засвідченням у цьому випадку є сертифікат, який видається уповноваженими регіональними підрозділами ТПП України;

– акти обстеження майна – бажано за участю представників органу державної влади та/або військово-цивільної адміністрації (ВЦА) та фахівців, що мають відповідну кваліфікацію, з наступним складанням Звіту про обстеження. (Слід зазначити, що у квітні 2022 року до Порядку проведення обстежень прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва, затвердженого постановою КМУ від 12.04.2017 р. No 257, були внесені зміни щодо можливості проведення обстеження об'єктів, пошкоджених унаслідок воєнних дій, на підставі, зокрема, рішення власника протягом дії воєнного стану та протягом 90 днів після його закінчення або скасування). Обстеження нерухомості та майна здійснюють із метою вирішення питання щодо можливості подальшої експлуатації, установлення ступеню дефектування, можливості відновлення або демонтажу/ліквідації з наступним складанням внутрішніх актів;

– інформація з пабліків та ЗМІ, офіційних телеграм-каналів тощо;

– доповідні записки працівників СГ та свідчення сторонніх осіб, які стали свідками відповідних подій із детальним описом обставин і характеру пошкодження нерухомості та/або майна.

Зважаючи на те що СГ має за наслідками руйнування / пошкодження майна здійснити також відповідні записи й у бухгалтерському обліку, то на цьому ж етапі суттєво важливим є проведення інвентаризації згідно з Положенням про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженим наказом МФУ від 02.09.2014 р. No 879.

 

Основними документами щодо інвентаризаційних процедур є:

– доповідні записки матеріально-відповідальних осіб;

– листи, документи, розписки й інші належні докази осіб, які відповідають за збереження та охорону майна/нерухомості (у т. ч. сторонніх юридичних осіб, які надають складські, охоронні послуги тощо);

– наказ про проведення інвентаризації з визначеною інвентаризаційною комісією;

– складання інвентаризаційних описів (у розрізі статей активів, рахунків, матеріально відповідальних осіб, адрес знаходження);

– протокол засідання інвентаризаційної комісії із зазначенням балансової вартості та кількості наявних необоротних активів, у т. ч. непридатних для використання, а також пропозицій щодо врегулювання за встановленими фактами (списання, уцінка, демонтаж, інше);

– наказ про затвердження зазначеного вище протоколу, у якому (за потреби) конкретизують подальші дії щодо знищених / пошкоджених / втрачених активів;

– підсумовуючий документ-довідка про загальну суму нанесених збитків, яка узагальнюватиме встановлені відомості щодо завданої шкоди, з додаванням створених й отриманих документів. Таку довідку зазвичай використовують у складі інших доказів у судовому впровадженні щодо стягнення чи компенсації нанесених збитків, оскільки наступним етапом дій СГ, який постраждав унаслідок агресії, є подання заяви (приєднання до колективних позовів) до правоохоронних органів (у т. ч. міжнародних) про вчинення злочину із залученням доказів руйнування / знищення / пошкодження майна й отримання даних щодо реєстрації заяви про кримінальне правопорушення у вигляді витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Звернімо увагу: під час проведення інвентаризації об'єктів нерухомості, іншого майна за загальною процедурою потрібно здійснювати документування підстав, які підтверджують право власності на відповідні об'єкти. Якщо ж такі документи втрачені та/або знищені, здійснюють їх повторне отримання (інформація з Реєстру речових прав, технічна документація з БТІ, інших джерел).

Практична рекомендація від юристів: фактичний демонтаж, списання та утилізацію пошкодженого майна доречно здійснювати з огляду хоча б на попередні результати відкритого кримінального провадження, бо в разі необхідності проведення додаткових експертиз, здійснення оцінки із залученням незалежних експертів наявні документальні докази можуть бути недостатніми. Звісно, дотримуватися такої рекомендації можна з урахуванням суми завданих збитків та фактичних обставин конкретної справи.

 

Відображення результатів інвентаризації в бухгалтерському та податковому обліку

Передусім наголосимо, що списання знищеного (втраченого) майна (шкоди від псування такого майна) можливе лише після документального оформлення процедури проведеної інвентаризації. А віднесення вартості такого майна до складу податкових витрат, на думку фіскальних органів (інформаційний лист Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП від 06.05.2022 р.), можливе за трьох умов:

1) проведення інвентаризації,

2) наявність належним чином оформлених первинних документів та

3) наявність сертифіката регіонального підрозділу ТПП.

Щодо перших двох особливо не посперечаєшся, а відносно сертифіката зауважимо, що його отримання не викликає труднощів та не призводить до грошових витрат, але відсутні вимоги ПКУ щодо існування такого документа як підстави для визнання податкових витрат. За належного документального оформлення понесені збитки не підлягатимуть коригуванню для податкових цілей та в повному обсязі входитимуть до витрат СГ.

 

Втрата первинних документів бухгалтерського обліку

Не можна оминути важливе питання, коли разом із майном знищені й документи СГ, у т. ч. первинні, які підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій та/або є підставою для визнання доходів і витрат у бухгалтерському та податковому обліку. Змінами до ПКУ від 01.04.2022 (ЗУ No 2173) доповнено розділ ХХ "Перехідні положення" пунктом 69.28, який визначає, що підставами неможливості пред'явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я платника податків, чи неможливе у зв'язку з адміністративними перешкодами, установленими органами влади (абз. 2 п. 69.28). У цьому випадку передбачено можливість платника податків подати до контролюючого органу у довільній формі послідовно такі повідомлення:

1) про неможливість вивезення первинних документів;

2) про втрату первинних документів.

Зі змісту цього пункту ПКУ очевидним є висновок, що у платника податків можуть мати місце два випадки: 1) спочатку настання обставин щодо неможливості вивезення первинних документів, а надалі – обставини щодо їх втрати або 2) одразу обставини фактичної втрати первинних документів.

Слід звернути увагу на відмінності між зазначеними повідомленнями:

1) Повідомлення про неможливість вивезення документів повинно містити вказівку про: обставини щодо неможливості їх вивезення у зв'язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації; податкові звітні періоди, які стосуються вказаних первинних документів;  загальний перелік первинних документів (за можливості – із зазначенням реквізитів).

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України (на сьогодні такого переліку не затверджено).

Доцільним також є надання платником податків разом із вказаним повідомленням копій документів, що підтверджують факт неможливості вивезення ним первинних документів (наприклад, офіційні відповіді компетентних уповноважених державних органів).

Після подання до контролюючого органу вказаного повідомлення запроваджують мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів;

2) Повідомлення про втрату документів подається платником у довільній формі; якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків / податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків / податковий агент зобов'язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.

У вказаному повідомленні зазначають обставини, що призвели до втрати, податкові (звітні) періоди, які стосуються вказаних первинних документів, а також загальний перелік первинних документів (за можливості – із зазначенням реквізитів).

Доцільним також є надання платником податків разом із вказаним повідомленням копій документів, що підтверджують факт втрати первинних документів, фото- та відеоматеріалів, які засвідчують знищення майна (до яких належатиме акт інвентаризації, проведеної на підприємстві, бажано із залученням компетентних органів (наприклад, військових адміністрацій), а також інші документи фото- та відеоматеріали, зазначені в пункті 2 цієї довідки).

Платники податків, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до цього пункту, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у т. ч. по завершенню дії воєнного стану.

Слід звернути увагу, що контролюючі органи можуть дотримуватися позиції, що обов'язок з ужиття заходів, визначених п. 44.5 ПКУ (відновлення документів), у разі втрати (знищення) первинних документів покладається на платника податків, зокрема, платник податків зобов'язаний:

1) повідомити контролюючий орган протягом 5 днів із дати знищення (у нашому випадку – встановлення обставин), а також 2) вжити заходів із відновлення втрачених документів протягом 90 календарних днів.

Саме таку позицію висловлено на сайті ГУ ДПС у Черкаській області від 22 квітня 2022 року, де опубліковано порядок дій у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення первинних документів (детальніше див. за посиланням: https://ck.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/580428.html).

Але сподіваймося, що така думка не стане узвичаєною позицією ДПС, а платники податків не зловживатимуть такою нормою ПКУ.