15 вересня 2020 року Верховною Радою прийнято у першому читанні проект Закону України №3915 «Про внесення зміни до статті 183 Кримінального процесуального кодексу України щодо права слідчого судді, суду не визначати розмір застави у кримінальному провадженні».
Законопроектом частина 4 ст.183 КПК України «Тримання під вартою» доповнена пунктом п’ятим, відповідно якого слідчий суддя обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави щодо злочинів, передбачених ч.3 ст.307 КК України, яка визначає кримінальну відповідальність за незаконне виготовлення та інші дії з наркотичними засобами, прекурсорами та їх аналогами, якщо вони вчинені організованою групою, в особливо великих розмірах або з залученням малолітнього. Необхідність впровадження вищевказаних змін законодавці мотивували реальною можливістю наркоторговців безперешкодно вносити будь-які розміри застав, виходити на волю, продовжувати свою злочинну діяльність та перешкоджати досудовому розслідуванню.
Така позиція на думку інших депутатів може стосуватись не тільки ч.3 ст.307 КК України, а і ряду інших статей Кримінального Кодексу України. Однак, безальтернативний захід у вигляді тримання під вартою грубо протирічить нормам ЄСПЛ.
З повною версією статті Ви можете ознайомитись в електронній версії видання «Поради юриста».
