Усім платникам ПДВ відомо наскільки важливо правильно вести облік вхідного податку на додану вартість, іншими словами податкового кредиту (далі – ПК). Адже вхідний ПДВ це сума, яка безпосередньо впливає на суму самого податку, зменшуючи податкові зобов’язання платника.
Особливо багато питань при формуванні податкового кредиту виникає у сфері послуг, наприклад, при придбанні будівельних робіт. Адже під час виконання будівельних робіт за одним контрактом в один день можуть закриватись (підписуватись) декілька етапів робіт окремими актами. При цьому підрядник може виписати та зареєструвати в ЄРПН одну податкову накладну на загальну суму робіт, виконаних за двома актами.
В цьому випадку виникає цілком слушне питання: чи не порушує це законодавчі вимоги формування податкового кредиту. На нашу думку – не порушує. Але деякі платники ще досі не оговтались від чергових роз’яснень податкової стосовно того, що складання двох або більше ПН у випадку отримання авансу однією сумою або у випадку одноразової поставки товарів/послуг порушує вимоги ПКУ та не дає змоги ідентифікувати такі операції. І хоча суди не підтримали податківців, справедливо розцінивши це роз’яснення, як довільне трактування вимог закону та зауваживши, що з платіжних доручень покупця за оплату придбаних товарів, послуг без найменшого сумніву можна визначити призначення платежу і рахунок подавця та найменування отримувача коштів (див. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2019 р., яка залишила без змін рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2019 р. у справі №440/17/19), платники, мабуть, зважаючи на невелику кількість таких справ, з острахом реагують на нестандартні ситуації при формуванні ПК.
Що ж насправді говорить нам ПКУ? Діюче податкове законодавство передбачає, що податкове зобов’язання (ПЗ) виникає у періоді, коли сталася першою одна з подій: постачання товарів, послуг, або ж надходження коштів на рахунок постачальника (п.п.187.1 ст. 187 ПКУ).
На дату виникнення ПЗ постачальник має скласти податкову накладну (п.п.201.1 ст.201 ПКУ). Податкова накладна має складатися на кожне повне або часткове постачання товарів послуг або ж на суму коштів, що надійшла постачальнику у вигляді авансу (пп.201.7 ст. 201 ПКУ). Тобто, відповідно до вимог ПКУ (п.187.1 ст. 187 та п.201.7 ст. 201) саме на дату виникнення зобов’язання складається податкова накладна і треба зауважити, що при цьому законодавець жодним чином не регламентує кількість ПН, які має скласти постачальник: за кожною операцією чи усією їх сукупністю.
Слід зазначити, нещодавно оприлюднено на сайті ДПС ІПК (№ 3794/ІПК/99-00-21-03-02 від 24 липня 2024 року), в якій податківці підтвердили нашу думку стосовно таких випадків, зробивши висновок, що, коли протягом одного дня на адресу одного замовника товарів / послуг, буде здійснено декілька постачань, які проведено в межах одного договору, не буде помилкою складання підрядником однієї ПН на загальну суму товарів / послуг, що надані, у тому числі за фактом виконання окремих етапів робіт.
Тобто, платники сміливо можуть включати такі ПН до складу податкового кредиту, дотримуючись усіх інших умов законодавства, що стосуються формування ПК та, звісно, ретельно перевіривши їх відповідність первинним документам.
Однак, враховуючи, що така позиція ДПС наведена все таки в Індивідуальній податковій консультації, можемо порекомендувати звертатись до податківців для отримання ІПК на свою адресу, особливо обережним платникам і тим, хто не хоче відстоювати свою позицію у судах.
З повагою,
Тетяна Савчук, аудитор
керівник практики ТЦУ та аудиту
ID Legal Group
