Межі штрафних санкцій по КІК? – Олена Дащенко, консультант з міжнародного оподаткування ID Legal Group

Слід зазначити, що зміни до правил КІК стосовно відтермінування штрафів по КІК є одною з найактуальніших питань від контролерів КІК.

Адже пунктом 72 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесено зміни про ненарахування штрафних санкцій за наступними умовами: «до контролюючої особи не будуть застосовано штрафи за порушення, вчинені у період з 01.01.2022 р. та протягом дії воєнного стану в Україні по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, за умови виконання контролюючою особою обов’язків, передбачених ст. 39-2 ПКУ, протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану». Таким чином, запроваджений оновлений формат «не застосування» штрафних санкцій по КІК передбачає ненарахування штрафних санкцій «за порушення, що вчинені з 01.01.2022 р. під час дії воєнного стану в України + 6 місяців після припинення або скасування зазначеного стану» та передбачає можливість нарахування відповідних штрафних санкцій «при невиконанні обов’язків за ст. 39² ПКУ + 6 місяців після припинення або скасування зазначеного стану», відтак наведена норма передбачає можливість застосування відповідних штрафних санкцій та лише тимчасово відтермінує застосування зазначених штрафних санкцій по КІК.

За таких обставин, контролюючі особи КІК враховують можливість майбутнього застосування наведених штрафних санкцій по КІК та звертаються для роз’яснення та розтлумачення  механізму застосування можливих санкцій на майбутнє.

Пропонуємо до тлумачення та розбору детальний аналіз штрафних санкцій за порушення правил КІК в Україні.

По перше, слід нагадати, що норма визначення правил КІК в України викладена в одній статті 39² ПКУ.

Норма, яка передбачає штрафні та санкції за порушення правил КІК наведена також в редакції однією статті, а саме у пункті 120.7 статті 120 розділу ПКУ.

Пунктом 120.7 статті 120 розділу ПКУ передбачено наступні фінансові санкції:
•- штраф  100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи За не подачу  Звіту про КІК -;

• – штраф 1 прожитковий мінімуму для працездатної особи за кожен календарний день неподання, але не > 50 прожиткового мінімуму для працездатної особи -за несвоєчасну подачу контролюючою особою звіту про КІК.
• -штраф 3 % суми доходу КІК або 25 % скоригованого прибутку КІК за відповідний рік, не відображених у звіті про КІК, залежно від того, яке значення є більшим, проте не > 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожен факт невідображення КІК та/або за всі невідображені суми -за невідображення контролюючою особою у звіті про КІК відомостей стосовно наявних КІК та/або невідображення інформації, зазначеної у підпунктах г – з підпункту 39².5.3 пункту 39².5 статті 39² ПКУ, щодо КІК.
• -штраф 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, за кожний такий факт – за неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про кожний випадок набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю) над іноземною юридичною особою у строки, передбачені підпунктом 39².5.5 пункту 39².5 статті 39² ПКУ(далі Повідомлення про КІК).
• – штраф 3 % від суми доходу КІК, щодо яких не було подано документацію та/або копії первинних документів, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи- за не подачу або подачу не в повному обсязі контролюючою особою документації з трансфертного ціноутворення, інших копій первинних документів щодо КІК на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 39² цього Кодексу.

Важливо, що зі сплатою фінансових санкцій (штрафів) не припиняється обов’язок у контролера щодо подання звіту про КІК як то передбачено статтею 39² ПКУ.

Абзацом 7 пункту 120.7 статті 120 ПКУ передбачено, що неподання звіту про КІК протягом 30 календарних днів, що наступають за останнім днем граничного строку сплати таких фінансових санкцій (штрафів), передбачених цим пунктом -штраф 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, за кожен календарний день неподання звіту про КІК, але не >300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Таким чином, аналізуючи види штрафних санкцій за порушення правил КІК можна зробити висновок, що у ПКУ передбачені чітко визначені наступні види фінансових санкцій за порушення/невиконання правил КІК в України:

• За не подачу Звіту про КІК
• За не подачу Повідомлення про КІК
• За несвоєчасну подачу контролюючою особою Звіту про КІК
• За неправильне зазначення відповідних показників у Звіті про КІК
• За не подачу Звіту про КІК протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів), передбачених у п.120.7 ст. 120 ПКУ.

З наведеного слідує, що серед штрафних санкцій за порушення правил  КІК, законодавцем наразі не передбачено такого виду штрафу, як штраф за несвоєчасним подання Повідомлення про КІК щодо кожного випадку набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю) над іноземною юридичною особою у строки, передбачені підпунктом 39².5.5 пункту 39².5 статті 39² ПКУ.

До того ж слід зазначити, що встановлені п. 120.7 ст. 120 ПКУ штрафні санкції за порушення правил КІК є досить значними в економічному розрахунку. Наведені санкції розраховуються станом на 1 січня відповідного року та розраховуються від прожиткового мінімуму для працездатної особи в Україні.

Також важливо розуміти, що законодавець передбачив обмеження в нарахуванні максимального розміру штрафу.

Як приклад, для наглядної демонстрації розрахунку штрафної санкції наводимо розрахунок за неподання Звіту по КІК за звітний 2025 рік.

Зазначена штрафна санкція розраховується наступним чином:
(станом 01.01.2025 року – прожитковий мінімуму для працездатної особи складає – 3028 гривень): 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (штрафна санкція за неподання Звіту про КІК) = 100 х 3028 = 302 800 грн. + 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, за кожен календарний день неподання звіту про КІК, але не >300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (за умови не подання Звіту про КІК протягом 30 календарних днів за останнім днем граничного строку сплати штрафу) = 300 х 3028 = 908 400 грн.

Отже, за кожен звітний календарний рік (звітний період) КІК передбачено нарахування максимальних штрафних санкцій у такому розмірі = 100+300=400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи.

У зв’язку з цим, слід узагальнити, що  встановлений у п. 72 режим «не застосування» штрафних санкцій по КІК є тимчасовим на визначений законодавцем час, але і разом з цим  передбачає  повне звільнення від застосування фінансових санкцій за умови виконання контролюючою особою обов’язків, передбачених ст. 39² ПКУ, протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Таким чином звільнення від застосування штрафних санкцій відбудеться, якщо контролер виконає правила КІК, протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. В іншому випадку до контролюючої особи будуть застосовані фінансові санкції в межах норми пункту 120.7 статті 120 розділу ПКУ.

 

З повагою,

Олена Дащенко

консультант з міжнародного оподаткування

ID Legal Group