Стаття опублікована на порталі LIGA 360
Правильне відображення витрат на придбання цінних паперів у податковій звітності – одна з тих деталей, які можуть суттєво вплинути на загальний фінансовий результат підприємства. У практиці бухгалтера це питання не просто технічне – воно часто викликає додаткові запити від податкових органів і потребує точного дотримання облікових стандартів. Якщо не врахувати всі нюанси, можна легко припуститися помилки в Додатку ЦП, зокрема в рядку 02, що містить саме ті витрати, які іноді залишаються поза увагою.
У цій статті розглянемо, за якою вартістю фіксуються витрати, пов’язані з придбанням цінних паперів, у якому податковому періоді вони мають бути відображені та як це узгоджується з бухгалтерським обліком.
Витрати, що виникають у процесі придбання цінних паперів, підлягають відображенню в рядку 02 Додатка ЦП, який є складовою частиною Податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Указані витрати формуються на основі сукупності показників: значення рядків із 02.1 по 02.11, а також додатково включаються суми, зазначені в рядках 02.12 ТЦ та 02.13. Усі ці дані формуються відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, які застосовує платник, – національних або міжнародних.
Цінні папери, відповідно до чинного законодавства, визнаються специфічними документами, що посвідчують право власності чи інші майнові права, та можуть бути предметом передання, продажу чи іншого способу відчуження. Вони засвідчують правовідносини між емітентом і власником та є предметом як бухгалтерського, так і податкового обліку.
У контексті податкового законодавства Податковий кодекс України в ст. 134 передбачає, що об’єктом оподаткування є фінансовий результат до оподаткування, скоригований на різниці, які виникають унаслідок застосування окремих положень Кодексу. Операції з продажу або іншого відчуження цінних паперів регламентуються окремо в п. 141.2 ст. 141 ПКУ. Тут визначено, що фінансовий результат за такими операціями – як прибуток, так і збиток – обліковується окремо, відповідно до фінансової звітності. У випадку від’ємного результату такий збиток переносять на наступні звітні періоди для зменшення майбутнього податкового зобов’язання. Натомість позитивний фінансовий результат включають до оподатковуваного прибутку підприємства.
Із цією метою в декларації передбачено Додаток ЦП, що дозволяє обліковувати доходи та витрати, пов’язані із цінними паперами, окремо від іншої діяльності. Сам фінансовий результат розраховують у рядку 4.1.4 цього додатка, після чого він відображається у відповідному рядку Додатка РІ та переноситься в загальну частину декларації.
У бухгалтерському обліку придбані цінні папери можуть обліковуватися на рахунках 14 “Довгострокові фінансові інвестиції” або 35 “Поточні фінансові інвестиції” – залежно від строку утримання та призначення активу. Якщо підприємство придбаває цінні папери з метою отримання доходу або перепродажу в короткостроковій перспективі, їх обліковують як поточні фінансові інвестиції. Витрати, пов’язані з їх придбанням, включають суму, сплачену продавцю, а також комісійні, брокерські винагороди, банківські збори й інші супутні витрати.
Первісну вартість фінансових інструментів формують згідно з П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції” або МСФЗ 9 “Фінансові інструменти” – залежно від системи обліку, яку використовує підприємство. Надалі вартість цінних паперів може бути переглянута у зв’язку з переоцінкою, знеціненням або визнанням доходу від змін у справедливій вартості, що також відображають у звітності.
ВИСНОВОК:
Таким чином, витрати на придбання цінних паперів формують відповідно до норм бухгалтерського обліку, а вже на їх основі визначають податковий результат, який відображають у Додатку ЦП до податкової декларації.
З повагою,
Вячеслав Коморний
податковий аудитор ID Legal Group
