Аналіз судового рішення Верховного суду від 20 березня 2025 року у справі № 280/4264/21 демонструє ключову позицію українських судів щодо оподаткування нерезидентів, які фактично здійснюють діяльність в Україні через своїх представників. Це рішення має особливе значення в контексті податкового контролю за контрольованими іноземними компаніями (КІК), які можуть діяти через українські компанії або фізичних осіб.
Суть судового спору.
Компанія-нерезидент BKW GROUP LTD, зареєстрована на Кіпрі, здійснювала інвестиційну діяльність в Україні через осіб, які мали повноваження укладати контракти від її імені. Цими особами були ОСОБА_1 та ОСОБА_2 — спільні бенефіціари та директори як компанії-нерезидента, так і українського товариства ТОВ НВП «Агрофірма «Солодководне», яке виплачувало дохід BKW GROUP LTD.
Український податковий орган встановив, що діяльність, яку здійснювали в Україні ці особи, є ідентичною основній діяльності компанії-нерезидента. Таким чином, відповідно до Конвенції між Україною і Кіпром, а також Податкового кодексу України, було зроблено висновок про наявність постійного представництва нерезидента в Україні.
Висновки суду.
Діяльність в Україні не була підготовчою чи допоміжною. Вона повністю відповідала основному виду діяльності BKW GROUP LTD — управлінню інвестиціями, укладенню угод купівлі-продажу часток українських підприємств.
Особи, що діяли в Україні, мали постійні повноваження і регулярно укладали договори. Це виключає їх статус як незалежних агентів, що підтверджує наявність постійного представництва відповідно до п. 5 ст. 5 Конвенції.
Українська компанія-платник (ТОВ «Агрофірма «Солодководне») неправомірно застосувала знижену ставку податку (5%) замість передбачених 15%, оскільки не врахувала, що виплати здійснювались представництву, а не резиденту без ПП.
Чому це є важливим у контексті КІК.
Суть висновків суду є надзвичайно актуальною у сфері контролю за КІК. Відповідно до норм Податкового кодексу України, контрольована іноземна компанія — це іноземна юридична особа, яка контролюється резидентом України і водночас не сплачує податки за українськими правилами.
У цьому кейсі: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично управляли активами нерезидента з території України.
Діяльність велася в інтересах компанії BKW GROUP LTD, через пов’язані українські підприємства.
Усі ключові операційні рішення, включно з виплатою дивідендів, приймались саме цими особами, що може свідчити про місце ефективного управління компанією на території України.
Це дозволяє зробити ще один важливий висновок: у випадку з КІК така діяльність могла би бути розцінена як управління компанією з України, що є однією з підстав для оподаткування діяльності КІК в Україні.
Ключові податкові наслідки для КІК
Факт постійного представництва автоматично позбавляє нерезидента права на податкові пільги за міжнародними угодами.
Якщо резидент України фактично здійснює управління КІК з території України, це може спричинити оподаткування всієї діяльності КІК в Україні.
Інвестиційна діяльність є господарською діяльністю в розумінні Податкового кодексу, тому не можна посилатися на її “непідприємницький” характер.
Отже, суд у справі BKW GROUP LTD чітко показав, що формальна реєстрація компанії за кордоном не виключає її податкової присутності в Україні, якщо фактичне управління, укладення угод і отримання прибутку відбуваються через осіб, які перебувають на території України.
У випадку КІК, аналогічні обставини можуть стати підставою для: визнання такої компанії податковим резидентом України, нарахування податків з усього доходу компанії, або — як мінімум — визнання утворення постійного представництва з усіма відповідними податковими наслідками.
З повагою,
Олена Дащенко
консультант з міжнародного оподаткування
ID Legal Group
