У червні на розгляд парламенту було подано пакет законодавчих ініціатив, спрямованих на підтримку оборонно-промислового комплексу України. Основна мета запропонованих змін — створення умов для активного розвитку підприємств, що працюють у сфері оборони, замість їх пасивного виживання в умовах війни. Одним із ключових документів є законопроект №13420, який передбачає зміни до Податкового кодексу та інших нормативних актів, що регулюють діяльність оборонної промисловості.
Умови включення підприємств до спеціального Переліку
Законопроектом передбачено створення спеціального Переліку підприємств оборонно-промислового сектора, формування якого здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері оборони. До нього можуть бути включені юридичні особи за заявою, якщо вони одночасно відповідають таким вимогам:
частка чистого доходу від оборонної діяльності становить не менше 90% загального річного доходу;
підприємство або його структурний підрозділ зареєстроване на територіях, визначених відповідним органом (питання викликає доцільність такої прив’язки до географії);
підприємство згадується у міжнародних договорах, що передбачають експорт військових технологій.
Хто не зможе отримати статус?
До Переліку не включаються підприємства, які:
– не є платниками податку на прибуток або користуються спеціальними режимами оподаткування;
– зареєстровані за межами України або мають іноземну структуру власності понад 25% із країн, що не співпрацюють у сфері фінмоніторингу;
– не подали відомості про структуру власності чи бенефіціарів;
– мають податкову заборгованість або заборгованість зі сплати ЄСВ;
– пов’язані з державами, до яких застосовані санкції;
– перебувають у процесі ліквідації чи банкрутства;
– порушили строки виконання зобов’язань за оборонними контрактами на понад 60 днів протягом останнього року.
Які пільги отримують підприємства з Переліку?
До 1 січня 2036 року такі підприємства можуть користуватись низкою податкових переваг:
- Звільнення від податку на прибуток, якщо прибуток реінвестується, а дивіденди не виплачуються (окрім на користь держави).
- Звільнення від:
- податку на землю;
- податку на нерухомість;
- екологічного податку.
- Відстрочка публікації фінансової звітності до завершення воєнного стану плюс три місяці.
- Спрощення процедур експорту товарів та технологій військового призначення або подвійного використання.
- Обмеження доступу до інформації про такі компанії в публічних реєстрах — вона надається лише державним органам або за запитом самих підприємств.
- Рекомендація Нацбанку встановити окремі правила валютного нагляду.
Виключення з Переліку: наслідки
У разі, якщо підприємство втрачає відповідність хоча б одному з критеріїв, його виключають з Переліку. При цьому:
- необхідно подати уточнені податкові декларації за весь період дії пільг;
- здійснити донарахування та сплату всіх податків, штрафів і пені без обмеження строком давності.
Приклад: якщо підприємство користувалося пільгами з 2026 року, але в 2035 році втратило статус, то воно повинно сплатити усі податки за попередні 10 років.
Підсумок
Запропонований законопроект є спробою створити довгострокову економічну платформу для розвитку оборонної індустрії. Передбачені пільги можуть стати реальним стимулом для інвестування в галузь, однак водночас залишаються питання до окремих критеріїв включення до Переліку та потенційних фіскальних ризиків у разі втрати статусу. Ефективність ініціативи значною мірою залежатиме від механізму її імплементації та прозорості рішень уповноважених органів.
З повагою,
Вячеслав Коморний
податковий аудитор ID Legal Group
