В сучасних умовах воєнного стану, коли ведення бізнесу знаходиться під постійним пресингом як терористичних атак країни-агресора, так і об’єктивних обставин функціонування економіки, окремі підприємства з року в рік можуть критично змінювати показники своєї діяльності. Зважаючи що від цих показників залежить форма та обсяг фінансової звітності, вимоги щодо вибору концептуальної основи звітування та обліку (Н(П)СБО чи МСФЗ), а також встановлення обов’язку проходити обов’язковий аудит фінансової звітності, є актуальним практичне розуміння віднесення підприємства до категорії великих, середніх, малих або мікропідприємств.
У цій статті розглянемо, за якими критеріями визначається категорія підприємства, як працює правило двох років поспіль, що робити, якщо показники відповідають різним категоріям, та на практичних прикладах покажемо, коли насправді виникає обов’язок переходу на МСФЗ, проведення обов’язкового аудиту й оприлюднення фінансової звітності.
Нагадаємо основні засади питання, що розглядається
Поділ підприємств на великі, середні, малі та мікропідприємства за встановленим критеріями визначений статтею 2 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон про бухоблік), яким встановлено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
Для мікро та малих (якщо вони не зобов’язані застосовувати МСФЗ) передбачено складання фінансової звітності за скороченими формами. Великі підприємства зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами згідно ч.2 ст121 Закону про бухоблік. Усі інші складають повний комплект (п’ять форм згідно НП (С) БО 1 та подають щоквартальну звітність). У малих та мікро залишається право подавати повний комплект звітності, звісно якщо закріпити це право в обліковій політиці. Для мікро передбачена річна періодичність подання звітності (крім тих що складають за МСФЗ та/або є високодохідними платниками по податку на прибуток за правилами ПКУ).
Що стосується оприлюднення фінансової звітності разом з аудиторським висновком (на власному вебсайті), то обов’язок здійснення цього законодавчо встановлений крім великих та середніх підприємств, для окремих категорій мікро- та малих (зокрема, для фінансових установ, недержавних пенсійних фондів, підприємств держсектору). Для цілей обов’язкового аудиту та переходу на МСФЗ критичним є не те, що підприємство одноразово досягло критеріїв великого, а те, чи виконано правило двох років поспіль.
Щодо законодавчо встановлених критеріїв категорійності підприємств.
Розмірна категорії підприємства залежить від трьох критеріїв: об’єму річного доходу (показник рядка 2000 ф.№2 Звіту про фінансові результати) в євро, балансової вартості активів ( показник рядка 1300 ф.№1 Балансу ) в євро та кількості працівників, який визначається згідно інструкції зі статистики чисельності працівників. Перерахунок перших двох показників в євро здійснюється по середньому річному валютному курсу НБУ.
|
Категорія підприємства |
КРИТЕРІЇ | ||
| Балансова вартість активів, євро | Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг),євро | Середня кількість працівників, осіб | |
| Мікро | до 350 тис. включно | до 700 тис. включно | до 10 включно |
| Мале | до 4 000 тис. включно | до 8 000 тис. включно | до 50 включно |
| Середнє | до 20 000 тис. включно | до 40 000 тис. включно | до 250 включно |
| Велике | понад 20 000 тис. | понад 40 000 тис. | понад 250 |
Для відповідності з одній з вищенаведених категорій, показники фінансової звітності підприємства повинні відповідати щонайменше двом із трьох критеріїв, які наведені вище.
Нюанси та проблемні питання які виникають при визначення категорії
А що ж робити якщо кожен критерій тягне в різні категорії. Для цього випадку слугує Інформаційне повідомлення Мінфіну України 11.12.2018, в якому наведені приклади визначення категорії по показникам умовних 22 підприємств. Якщо резюмувати, в цьому випадку застосовується принцип середнього значення, а саме за основу необхідно брати середній критерій між трьома, яким відповідає підприємство. Наприклад, якщо підприємство по одному показнику належить до категорії великих , по другому до мікро- а по третьому до малих, то в цьому випадку підприємство буде ідентифіковане до категорії малих.
Як тільки новостворене підприємство визначає свою належність до відповідної категорії (за основу беруться показники на дату складання річної фінансової звітності за рік, в якому воно утворене), після того потрібно щорічно здійснювати тестування на відповідність своїй категорії. Якщо ж показники не відповідають, тоді здійснити перехід до іншої категорії.
Такий алгоритм прописаний ч.2 ст 2 Закону про бухоблік та пояснений у позиції Мінфіну, яка наведена у листі від 04.07.2019 № 35210-01-2/17297 (далі- Лист №35210) та досі використовується як базова при визначенні категорії підприємства. А саме, статус підприємства залишається незмінним коли два року поспіль його показники відповідають його присвоєній групі. Якщо ні, тоді для наступного року, виникає обов’язок переглянути категорію. А ось нову категорію визначають вже за показниками фінансової звітності за рік, що передує звітному.
Тобто, Мінфін фактично роз’яснив зокрема наступне: якщо підприємство протягом двох років поспіль не відповідає своїй поточній категорії, воно переходить до іншої категорії, яка визначається за показниками другого року такого періоду.
Якраз для випадків, коли підприємство «стрибає» між категоріями через швидке зростання та або спад показників, є кілька дуже корисних роз’яснень Мінфіну ( в тому числі від 11.12.2018 про яке йшла мова вище) та професійних публікацій, які спираються на офіційну позицію Мінфіну.
Далі розглянемо приклади для різних випадків змін категорій. Найпростішою ситуацією є зростання або спаду:
| Рік | Категорія для фінзвітності | Категорія підприємства | Вимоги щодо аудиту | Вимоги до концептуальної основи |
| 2023 | мале | мале | Ні | НП(С)БО |
| 2024 | середнє | мале | Ні | НП(С)БО |
| 2025 | велике | мале | Ні | НП(С)БО |
| 2026 | велике | мале | Ні | НП(С)БО/трансформація |
| 2027 | велике | велике | Так | МСФЗ |
| Рік | Категорія для фінзвітності | Категорія підприємства | Вимоги щодо аудиту | Вимоги до концептуальної основи |
| 2023 | середнє | середнє | Так | НП(С)БО |
| 2024 | середнє | середнє | Так | НП(С)БО |
| 2025 | мале | середнє | Так | НП(С)БО |
| 2026 | мале | середнє | Так | НП(С)БО |
| 2027 | мале | мале | Ні | НП(С)БО |
| Рік | Категорія для фінзвітності | Категорія підприємства | Вимоги щодо аудиту | Вимоги до концептуальної основи |
| 2022 | мале | мале | Ні | НП(С)БО |
| 2023 | середнє | мале | Ні | НП(С)БО |
| 2024 | мікро | мале | Ні | НП(С)БО |
| 2026 | середнє | мале | Ні | НП(С)БО |
У цьому випадку немає двох років поспіль невідповідності одній і тій самій категорії. Фактично підприємство продовжує залишатися у своїй попередній групі, доки не спрацює правило двох років поспіль.
Практичні поради, які будуть корисними для визначення щодо проведення обов’язкового аудиту та оприлюдненню фінансової звітності
Для цілей визначення, чи зобов’язане підприємство проводити обов’язковий аудит, доцільно рахувати не дату зміни категорії, а перший звітний рік, за який фінансова звітність уже підлягає обов’язковому аудиту та оприлюдненню.
Проілюструємо на прикладі:
| Рік | Категорія для фінзвітності | Категорія підприємства | Вимоги щодо аудиту | Вимоги до концептуальної основи |
| 2023 | мале | мале | Ні | НП(С)БО |
| 2024 | велике | мале | Ні | НП(С)БО |
| 2025 | велике | мале | Ні | НП(С)БО /трансформація |
| 2026 | велике | велике | Так | МСФЗ |
Тобто, лише у 2026 році виникають наслідки щодо застосування МСФЗ та оприлюднення фінансової звітності разом зі звітом аудитора щодо неї.
| Рік | Категорія для фінзвітності | Категорія підприємства | Вимоги щодо аудиту | Вимоги до концептуальної основи |
| 2023 | мале | мале | Ні | НП(С)БО |
| 2024 | велике | мале | Ні | НП(С)БО |
| 2025 | середнє | мале | Ні | НП(С)БО |
| 2026 | середнє | середнє | Так | НП(С)БО |
Незважаючи на той факт, що у 2024 році показники підприємства відповідали категорії великого, у 2026 році юридично це підприємство перейде у категорію середнього з додатковими наслідками щодо оприлюднення фінансової звітності разом зі звітом аудитора щодо неї.
Звісно, що на практиці існує багато різних ситуацій, коли підприємство мігрує і доволі часто досить радикально, з категорії в категорію і якщо Вам знадобиться кваліфікована допомога, практики ID Legal Group допоможуть з’ясувати та коректно визначити яким є ваше підприємство та які
