Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Аналіз судової практики щодо повернення судового збору.

       Основні положення щодо обчислення, сплати, звільнення або повернення судового збору, визначення його платників, об’єктів та розмірів ставок регулюються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі – Закон № 3674).
 
       Нормами Закону № 3674 передбачено, що судовий збір сплачується на усій території нашої держави при поданні позовних заяв, інших процесуальних заяв, апеляційних та касаційних скарг на рішення судів, за видання судами процесуальних документів і ухвалення окремих судових рішень.
 
       Законом № 3674 чітко визначено підстави для повернення судового збору.
 
       До них належать: 
 
       – зменшення розміру позовних вимог або його сплата у розмірі більше, як передбачено Законом № 3674 (повертається у розмірі суми переплати судового збору);
 
       – повернення судом позовної заяви або апеляційної, касаційної скарги;
 
       – відмова у відкритті провадження по справі у суді першої інстанції або апеляційного, касаційного провадження по справі;
 
       – залишення позовної заяви або апеляційної, касаційної скарги без розгляду (за виключенням випадків, коли зазначені заяви або скарги залишені без розгляду, пов’язані із повторним неприбуттям позивача або залишенням ним судового засідання без поважних причин і неподанні заяви про розгляд справи у разі його відсутності, або неподанні позивачем витребуваних судом документів, або за заявою або клопотанням позивача (його представника);
 
       – закриття (припинення) провадження по справі (за виключенням випадку закриття провадження по справі в результаті відмови позивача від позову і визнання судом першої інстанції цієї відмови), а також за вказаних умов у апеляційній і касаційній інстанціях.
 
       Важливим моментом є те, що повернення судового збору здійснюється за наявності заяви (клопотання) особи, яка його сплатила.
 
       Так, після отримання позивачем відповідної ухвали суду у справі і вступу її в законну силу, при наявності вказаних вище підстав, він наділений правом звернутися з письмовою заявою (клопотанням) до цього суду, в якій повинен чітко вказати одну з підстав для повернення судового збору, передбачену Законом № 3674 з проханням вирішити питання про повернення сплаченого судового збору. В якості доказу сплати судового збору до певного суду при поданні позовної заяви або скарги до апеляційного та касаційного суду, до заяви (клопотання) про повернення судового збору додається оригінал відповідної квитанції.
 
       Слід звернути особливу увагу, на ситуацію, коли оригінал квитанції за якою сплачений судовий збір знаходиться в матеріалах справи.
 
       Вирішити це питання можливо одним із таких способів:
 
       – звернутися з письмовою заявою до суду про повернення оригінала квитанції про сплату судового збору до суду, за результатами розгляду якої суд винесе ухвалу на підставі якої справу розшивають, вилучають звідти оригінал квитанції та повертають заявнику;
 
       – звернутися з письмовою заявою до суду про повернення судового збору та додати до неї копію відповідної квитанції та зазначити у вказаній заяві, що оригінал квитанції знаходиться в матеріалах справи.
 
       За результатами розгляду заяви (клопотання) судом приймається ухвала, в якій зазначається підстава для повернення судового збору, вказана у заяві про повернення судового збору та встановлюється її відповідність переліку підстав про повернення судового збору, визначених Законом № 3674, а також приймається рішення щодо його повернення. Вказана ухвала суду вступає в законну силу протягом п’яти днів з дня прийняття, на якій необхідно поставити відмітку суду про вступ її в законну силу.
 
       Нижче наведемо висновки судових рішень щодо розгляду заяв (клопотань) про повернення судового збору.
 
       В ухвалі Крюківського районного суду м. Кременчука від 12.08.2016 у справі № 537/346/15-ц зазначено про задоволення заяви про повернення судового збору, у зв’язку з тим, що ухвалою Крюківського райсуду м. Кременчука від 29.01.2015 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу повернуту позивачу для подання до належного суду, що згідно із Законом № 3674 є однією із правових підстав для задоволення заяви. Подібне рішення міститься також в ухвалі Сколівського районного суду Львівської області від 13.07.2017 у справі № 453/724/17.
 
       В ухвалі Вінницького міського суду Вінницької області від 01.02.2016 у справі № 127/453/16-ц вказано, що оскільки 21 січня 2016 року судом була постановлена ухвала про повернення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту розірвання шлюбу, в якій не було вирішено питання щодо повернення судового збору, заява про повернення судового збору підлягає задоволенню.
 
       На підставі аналізу судових рішень, які розміщені в Єдиному реєстрі судових рішень можливо зробити висновок, що при прийняття судами ухвал про відмову у задоволенні заяви (клопотання) особи, поширеною є правова підстава, пов’язана із відсутністю саме оригіналу квитанції про сплату судового збору (наприклад, в ухвалах Святошинський районний суд міста Києва від 11.11.2016 у справі № 759/9863/15-ц, Московського районного суду Харківської області від 30.01.2017 у справі № 643/496/17).
 
       Трапляються також випадки, коли суди виносять ухвалу про залишення без руху заяви (клопотання) особи з встановленням строку для усунення її недоліків на підставі того, що заявник не додав до заяви про повернення судового збору оригіналу платіжного документа, який би підтверджував сплату судового збору (в ухвалах Київського районного суду м. Одеси від 16.02.2016 у справі № 520/16298/15-ц, Деснянського районного суду м. Києва від 15.07.2016 у справі № 754/7365/16-ц, Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 23.03.2017 у справі № 171/141/17).
 
       Крім того, в ухвалі Старобільського районного суду від 06.02.2017 у справі № 431/5789/16-ц зазначено, що 22.12.2016 від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про залишення даного позову до Виконкому Чмирівської сільської ради Старобільського району Луганської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини без розгляду, у зв’язку з цим суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви про повернення судового збору, оскільки Законом № 3674 не передбачено такої підстави для повернення судового збору.
 
       Також необхідно зазначити, що по деяким справам суди приймають рішення про відмову в задоволенні заяви (клопотання) особи, у зв’язку з вирішенням судом питання про повернення сплати судового збору у судовому рішенні по справі (наприклад, в ухвалі Залізничного районного суду міста Львова від 08.12.2016 у справі № 462/983/16-ц). 
 
       Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 02.03.2016 у справі № 143/176/16-ц відмовлено у задоволенні заяви про повернення суми судового збору, оскільки Законом № 3674 не передбачено підстави для повернення судового збору після винесення судом рішення за клопотанням заявника.
 
       Слід також звернути увагу, на висновки Верховного Суду України (далі – ВСУ) при розгляді заяв про повернення судового збору.
 
       Так, в ухвалах ВСУ від 18.04.2017 та від 31.05.2017 зазначено, що оскільки до заяви про повернення сплаченого судового збору не додано оригінал квитанції про сплату судового збору, вирішити питання про повернення судового збору не є можливим, у зв’язку з цим, у задоволенні клопотання про повернення судового збору відмовлено.
 
       Водночас, в ухвалі Судової палати в адміністративних справах ВСУ від 19.09.2016 зазначено, що «ухвала про відмову у допуску до провадження є процесуальним наслідком здійснення Верховним Судом України оцінки доводів заявника на предмет допущення судом касаційної інстанції неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних відносинах, тому колегія суддів вважає, що судовий збір за наслідками такої відмови поверненню не підлягає», що не узгоджується з нормами Закону № 3674, яким встановлено чіткий перелік підстав для повернення судового збору.
 
       Порядок повернення судового збору також врегульовано наказом Мінфіну «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» від 03.09.2013 № 787 (далі – Порядок № 787).
 
       Пунктом 5 Порядку № 787 зокрема передбачено, що повернення судового збору (крім помилково зарахованого) здійснюється за ухвалою суду, яка набрала законної сили, оригінал або належним чином засвідчена копія якої подається платником до органу Казначейства разом із його заявою про повернення сплаченого судового збору та оригіналом або копією (у тому числі електронною копією) розрахункового документа, що підтверджує його сплату (у разі якщо його оригінал знаходиться в матеріалах справи).
 
       Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до органу Казначейства, складається в довільній формі, однак вимоги щодо її змісту, визначені Порядком № 787.
 
 
З повагою, керівник судово – правового департаменту
 
Олег Нікітін