Стаття опублікована в газеті «Все про бухгалтерський облік» № 10
Дана публікація присвячена оскарженню рішень митних органів про коригування митної вартості товарів у зв’язку із застосуванням митниками другорядного методу за ціною контракту стосовно оформлених ідентичних товарів (один із переліку другорядних методів, що можуть застосовуватися цим державним органом у випадках, передбачених Митним кодексом України, далі – МКУ).
Нормами МКУ на Декларанта/його уповноваженого представника покладено обов’язок щодо самостійного визначення митної вартості товарів за ціною контракту щодо ввезеного імпортного товару згідно вартості операції (у випадках здійснення циклічних поставок за контрактом вартість імпортованого товару кожної окремої партії), який є основним методом визначення митної вартості товарів та відповідно надання усіх документів, що стосуються вартості ввезеного (імпортованого) товару за контрактом та підтверджують числові значення усіх складових митної вартості, визначеної декларантом.
В свою чергу, на митний орган покладено обов’язок перевіряти правильність визначення заявленої декларантом/його уповноваженим представником митної вартості товарів у відповідності із наданими документами, які повинні містити відомості про усі числові значення її складових.
МКУ, зокрема, закріплено право митного органу звертатися із вимогою про надання декларантом/його уповноваженим представником додаткових документів у разі виявлення митним органом в наданих разом із МД документах невідповідностей/відсутності відомостей, які підтверджують числові показники складових митної вартості товарів.
Переважно мають місце випадки, коли митний орган у письмовій вимозі про надання додаткових документів наводить загальний перелік документів, який передбачено в МКУ без зазначення у чому полягають виявлені невідповідності (розбіжності) у відомостях, що стосуються складових митної вартості товарів чи не підтверджують їх числові показники. Також митники часто не зазначають про відсутність певних документів, які вони вважають обов’язковими для надання декларантом та підтвердження заявленої митної вартості. Відповідно у разі недотримання митним органом таких умов порушується принцип «правової визначеності», оскільки таким чином митниками штучно створюють перешкоди у наданні суб’єктом господарювання вичерпного переліку документів, які були б достатніми для визнання митним органом заявленої декларантом митної вартості.
Також норми МКУ визначають вичерпний перелік підстав за наявності яких митним органом може бути здійснено коригування митної вартості товарів із застосуванням одного із другорядних методів її визначення шляхом прийняття відповідного рішення (виявлення у поданих документах неповних чи недостовірних відомостей, які стосуються визначення складових, включених до митної вартості товарів), а також встановлено вимоги щодо змісту рішення про коригування.
В справі № 805/5039/16-а, яка розглядалася судами, митним органом було прийнято рішення про коригування та застосовано метод за ціною контракту стосовно оформлених ідентичних товарів (пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 57 МКУ).
За результатами розгляду наданих декларантом копій документів в оскаржуваному рішенні про коригування, митники визначили суму митної вартості товару з урахуванням вартості контракту за одиницю виміру товару оформленого ідентичного товару, яка була вище ніж та, що визначена декларантом за ціною контракту (вартістю операції з поставки товару) у даному спорі.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновків про наявність підстав для задоволення позову суб’єкта господарювання (декларанта) стосовно визнання протиправними та скасування рішення про коригування та картки відмови у митному оформленні товарів зважаючи на надання декларантом усіх документів, які необхідні для визначення митної вартості товарів, що містять відомості про її складові, яким надано оцінку у судових рішеннях.
Під час застосування митниками цього методу враховується вартість ідентичних товарів з тієї ж само країни походження товару та за найбільш приближений період часу імпорту (ввезення) такого товару. Для визначення товару як ідентичного співставляються відомості про: фізичні характеристики товарів; їх кількість; комерційний рівень; якість та репутацію на ринку; виробника; країну виробництва (країну походження).
Касаційний суд у постанові від 23.02.2021 р. (reyestr.court.gov.ua/Review/95138800) погодився із висновками судів попередніх інстанцій, що митним органом не доведено наявності у наданих суб’єктом господарювання документах розбіжностей щодо відомостей, на підставі яких визначена декларантом митна вартість, виявлено ознаки підробки документів чи відсутні відомості про складові митної вартості товарів або відомості про ціну поставленого товару, яка сплачена/підлягає платі.
Судами попередніх інстанцій відхилено доводи митного органу, що згідно з інформацією, яка наявна у митного органу, заявлена суб’єктом господарювання митна вартість нижче ціни оформленого ідентичного товару за контрактом, оскільки менший розмір митної вартості товару, заявленої декларантом від розміру митної вартості товару в іншому митному оформленні безпосередньо не вказує на заниження декларантом розміру митної вартості та не перешкоджає застосуванню обраного декларантом основного методу визначення митної вартості товарів за контрактом, отже не може виступати підставою у відмові в митному оформленні товару за методом визначеного в МД.
Касаційний суд прийшов до висновку про обґрунтованість висновків судів 1-ої та апеляційної інстанцій, що суб’єктом господарювання до митного органу надано у повному обсязі документи, що підтверджують митну вартість за ціною контракту щодо ввезеного імпортного товару, натомість митним органом не доведено висновки про недостатність наданих декларантом документів чи про наявність в цих документах недостовірних відомостей, якими б підтверджувалася відсутність підстав для визнання митним органом митної вартості товарів, заявленої декларантом та наявності підстав для здійснення її коригування.
Таким чином, у разі прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів за ціною контракту стосовно оформлених ідентичних товарів суб’єкту господарювання під підготовці позову до суду слід зосередити увагу на аналізі письмової вимоги про надання додаткових документів, змісті рішення про коригування щодо обґрунтування причин невизнання заявленої у МД митної вартості (встановлення розбіжностей у документах, недостовірність відомостей, відсутності документального підтвердження усіх складових митної вартості тощо) та критеріїв застосування відповідного другорядного методу визначення митної вартості, встановлених МКУ.
З повагою,
Олег Нікітін, адвокат
керівник судової практики
ID Legal Group
