Нещодавно пройшла зустріч представників бізнесу з фахівцями ДПС України, організована Асоціацією адвокатів України та Генеральним партнером ID Legal Group, присвячена питанням КІК та ТЦУ (рекомендуємо ознайомитися за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=GeaDG98qMKw), яка була присвячена «гарячим» питанням КІК та ТЦУ.
Як було повідомлено на зустрічі, основними напрямками роботи ДПСУ з питань трансфертного ціноутворення у 2024 році будуть питання, що стосуються:
– нематеріальних активів, пов’язаних із авторськими правами, торговими марками та безпосередньою виплатою роялті нерезидентам; – внутрішньогрупових послуг, які надаються переважно пов’язаними компаніями-нерезидентами (материнськими або холдинговими компаніями) та носять в основному фінансовий характер тощо.
Основний акцент перевірок з ТЦУ податковим органом буде спрямовуватись на аналізі збитковості діяльності суб’єктів підприємницької діяльності резидентів України, які проводять вищезазначені контрольовані операції, оскільки, на думку податківців, вони є конструкціями зловживань платників податків, пов’язаних із перевагами податкового законодавства в країнах резидентності пов’язаних із ними нерезидентів.
Одним із нещодавніх «лайфхаків» від податкової, з яким, на нашу думку, варто ознайомитись та прийняти до уваги при плануванні своїх бізнес-процесів в господарський діяльності, став лист Департаменту трансфертного ціноутворення ДПСУ від 27.05.24 року щодо лізингу та оренди в питаннях ТЦУ.
Посилаючись на пп «г» пп.141.4.1 п.141.4 ст.141 ПКУ, податковий орган акцентує увагу, що лізингова/орендна плата, є доходом нерезидента з джерелом його походження з України, яка оподатковується за ставками, визначеними ПКУ.
Згідно з пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПКУ, резиденти України (включаючи фізичних чи юридичних осіб – підприємців, осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, суб’єктів господарювання на спрощеній системі оподаткування), а також нерезиденти, які ведуть діяльність через постійне представництво в Україні, та виплачують нерезиденту або уповноваженій ним особі будь які виплати з доходу, джерелом походження яких є Держава Україна, зобов’язані утримувати податок з таких доходів за ставкою 15%. Цей податок утримується під час виплати доходу і сплачується до бюджету, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, укладеними Україною із країнами, в яких зареєстровані компанії-нерезиденти, на користь яких здійснюються виплати. Якщо міжнародний договір, який ратифікований Верховною Радою України, встановлює інші правила оподаткування, ніж передбачено Кодексом, застосовуються положення міжнародного договору.
Разом із тим у 27 конвенціях про уникнення подвійного оподаткування має місце визначення терміну «роялті», яке включає платіж за користування або право користування промисловим, комерційним або науковим обладнанням, що на думку податківців, розширює коло оподатковуваних доходів.
Згідно п.1 ст.31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23.05.69 року, тлумачення термінів договору має відбуватися добросовісно в контексті договору та з урахуванням його цілей. Для класифікації платежів як роялті слід звертатися до Коментарів до Типової конвенції ООН, що визначають промислове, комерційне чи наукове обладнання як широке поняття, яке охоплює різноманітні механізми та інструменти, включаючи транспортні засоби (літаки, кораблі, автомобілі, контейнери), супутники, крани, трубопроводи та інші об’єкти (промислове, наукове або комерційне обладнання, яке уявляє собою комбінацію механізмів, інструментів, приладів тощо).
Податкова служба буде розглядати такого роду платежі з оренди або лізінгу, які здійснюють резиденти України на користь нерезидентів з інших країн за користування промисловим, комерційним чи науковим обладнанням, як роялті.
Протягом 2017-2023 років на користь нерезидентів з юрисдикцій, де термін «роялті» включає плату за користування обладнанням, здійснювалися виплати на загальну суму 13 100 млн грн, звільнені від оподаткування. Значна частина виплат здійснювалась на користь компаній, зареєстрованих у таких країнах, як:
-Республіка Кіпр (64%);
-Туреччина (11%);
-Португалія (11%);
-Естонія (3%);
-Польща (3%).
На період воєнного стану в Україні, який був введений з 24 лютого 2022 року, платники податків, які самостійно виправляють помилки в податкових зобов’язаннях, звільняються від штрафних санкцій та пені за умови дотримання вимог ст. 50 ПКУ. Добровільне уточнення сплачених сум податку на прибуток з доходів нерезидентів, на думку податківців, допоможе бізнесу зменшити фінансовий тягар.
Таким чином, слід очікувати, що у 2024 році очікується посилення контролю за оподаткуванням доходів нерезидентів в Україні з боку податкової служби, зокрема за платежами, які класифікуються як роялті. Зміни у міжнародних договорах та внутрішніх правилах тлумачення термінів можуть вплинути на розмір податкових зобов’язань резидентів України. Платники податків мають бути уважними до нових тенденцій та змін у податковому законодавстві, щоб уникнути можливих штрафних санкцій.
З повагою,
Тетяна Савчук, аудитор
керівник практики ТЦУ та аудиту
ID Legal Group
