Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Переплата за договором як безпідставно набуте/збережене майно, – Олег Нікітін, адвокат ID Legal Group

Відповідно до норм ЦК та ГК України зобов’язання між сторонами виникають, зокрема на підставі укладених між ними договорів.

Більшість з таких договорів є оплатними, тобто у однієї із сторін виникають договірні грошові зобов’язання щодо сплати вартості виконання робіт (надання послуг) чи придбання (поставку/продаж) товару.

При цьому, оплаті підлягає сума грошових зобов’язань, яка визначена та узгоджена сторонами саме в договорі або додатках, які є його невід’ємною частиною.

Однак, в господарській діяльності суб’єктів господарювання також виникають випадки, коли за різних обставин грошові зобов’язання можуть сплачуватися у сумі більшій або меншій, яка обумовлена в договорі.

У цій публікації розглянемо висновки постанови КГС ВС від 17.08.2021 р. (справа № 913/371/20), в якій предметом розгляду було з’ясування обставин щодо наявності переплати грошового зобов’язання за договором (надмірно сплачена та безпідставно отримана сума грошових коштів відповідно до норм ст. 1212 ЦК України), яка повинна була підлягати поверненню суб’єкту господарювання його контрагентом.

Крім того, в обґрунтування позовних вимог також зазначено, що відповідачем не здійснено поставку товару на умовах, обумовлених в договорі і специфікаціях, що слугує підставою для нарахування на вказану суму грошових коштів пені (прострочення грошового зобов’язання), інфляційних втрат та 3% річних.

Судом 1-ої інстанції вказані позовні вимоги задоволені повністю.

Апеляційний суд частково погодився із висновками суду 1-ої інстанції та скасував його рішення у частині визначення сум переплати, інфляційних втрат та 3% річних, оскільки судом першої інстанції невірно визначено загальну суму переплати, а також безпідставно нараховано на неї суми інфляційних втрат та 3% річних, оскільки саме договірне зобов’язання з поставки товару має майновий характер, а не грошовий, що виключає застосування позивачем цього способу захисту порушеного права.

При цьому, апеляційний суд погодився із висновками суду 1-ої інстанції про правомірність нарахування відповідачу пені на суму вартості несвоєчасно поставленого товару.

Касаційний суд погодився із висновками апеляційного суду та залишив його рішення без змін, мотивуючи наступними висновками.

З аналізу норм ЦК України цілком очевидно вбачається висновок, що укладений між сторонами договір або будь-який інший правочин свідчить про наявність достатніх і належних підстав набуття майна/грошових коштів, і відповідно наявність між сторонами договірного характеру правовідносин (укладеного договору) виключає можливість застосування механізму повернення безпідставного набутого або збереженого майна/грошових коштів та не призводить до виникнення обов’язку контрагента повернути майно/грошові кошти, які за таких обставин отримані за достатніх і належних правових підстав.

Так, застування норм про безпідставне набуте чи збережене майно при наявності договірних зобов’язань, якщо в подальшому підстава набуття або збереження майна (грошових коштів) відпала, тобто була скасована, змінена, припинена чи не існувала взагалі або існувала поза умовами договору.

Тобто, виключеннями щодо можливості застосування механізму безпідставного набутого або збереженого майна/грошових коштів є випадки, коли майно/грошові кошти безпідставно набуте у зв’язку з існування договірного зобов`язання (правочину), яке виникло з договору, але не у відповідності із його умовами.

Зокрема, ст. 1212 ЦК України передбачає можливість застосування у випадку повернення однією із сторін того, що було виконано в договірному зобов’язанні.

У зв’язку із цим, Касаційний суд погодився із висновками апеляційного суду щодо розмежування перерахування грошових коштів у якості передоплати (авансового платежу), які отримані на правових підставах та перерахування грошових коштів у надмірному розмірі, більшому ніж узгоджено сторонами, в розумінні ст. 1212 ЦК України, які є саме безпідставно отриманими відповідачем.

При цьому, нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних на суму безпідставно отриманих відповідачем грошових коштів є правомірним, оскільки норми ст. 625 ЦК України підлягають застосуванню саме до грошового зобов’язання.

Також правомірним суд визнав нарахування пені на суму безпідставно отриманих відповідачем грошових коштів.

З огляду на вищевикладене, можемо зробити висновок, що безпідставно набутим (отриманим) або збереженим майном (грошові кошти) відносяться такі об’єкти, набуття або збереження яких не випливає із умов договором, оскільки фактично отримано поза його умовами, тому вони повинні підлягати обов’язковому поверненню, а за відсутності виконання обов’язку та добровільного повернення вказаних майна/грошових коштів – підлягають стягненню у судовому порядку.

 

З повагою,

Олег Нікітін, адвокат

керівник судової практики

ID Legal Group