Ініціювання арешту тимчасово вилученого під час обшуку майна – найболючіший «прийом», що застосовується органами досудового розслідування у справах про ухилення від сплати податків. «На здивування», дуже часто таке майно має неабияке значення для його власника, високу цінність в абсолютному розмірі, але не має жодної користі для досягнення мети кримінального провадження.
На щастя, остаточне визначення долі такого майна залежить не від слідства чи процесуального керівництва, а від особи, яка повинна неупереджено здійснювати судовий контроль за дотримання прав та законних інтересів учасників кримінального провадження – слідчого судді.
Незважаючи на модну нині тенденцію огульно звинувачувати суддівський корпус в корумпованості та обслуговуванні інтересів сторони обвинувачення, і, як наслідок, – заявляти про марність будь-яких спроб відновити справедливість, ми не погоджуємось із такими твердженнями і маємо приклади з нашої особистої практики, яка свідчить про зворотне.
Так, клієнт нашого об’єднання, як і багато інших, змушений був в один з ненайкращих в його житті днів приймати у себе вдома непроханих гостей (співробітників ДФС та СБУ), які не змогли відмовити собі в задоволенні вийти з будинку з пустими руками, прихвативши з собою не тільки те, про що під час отримання дозволу на проведення обшуку навіть не йшлося, але і те про вилучення чого в ухвалі на обшук була пряма заборона.
Чи варто казати, що і сам процес проведення обшуку був надто далеким від зразкового…
Незважаючи на це, прокурор вирішив звернутись до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого за таких умов майна.
Закономірним наслідок такого звернення і професійної роботи адвокатів стало те, що слідчий суддя відмовив прокурору повністю у задоволенні його клопотання. Тут би й зрадіти, але, відповідно до п.9 ч.1 ст.309 КПК України, ухвала слідчого судді підлягає апеляційному оскарженню. Крім того, згідно, ч.2 ст.400 КПК України, подача апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою слідчого судді законної сили.
Жодних сумнівів в тому, що прокурор обов’язково подасть апеляцію, не було. Так воно і сталося. На підставі цього слідчі відмовили в задоволенні клопотання адвоката повернути майно за ухвалою слідчого судді про відмову в арешті майна.
Вочевидь, ця відмова сторони обвинувачення повернути майно є незаконною, оскільки ненабрання законної сили такою ухвалою у будь-яких випадках, не пов’язаних з її скасуванням судом апеляційної інстанції, не є перешкодою для її виконання, адже:
– ч.3 ст.169 КПК України не передбачає набрання законної сили ухвалою слідчого судді про відмову в арешті майна як обов’язкової та необхідної умови для її виконання;
– згідно ч.2 ст.400 КПК України, подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді хоча і зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім окремо передбачених КПК України випадків.Чинним КПК України не передбачено випадків, коли подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді про відмову в задоволення клопотання про арешт майна зупиняло б її виконання.
Про це зазначалося в клопотанні про повернення майна, але навряд чи ці норми не були відомі прокурору та слідчим раніше, а тому розраховувати на їх законослухняність та правосвідомість не було б розумним. Отже, очікувати на відновлення справедливості за прокурорсько-слідчою ініціативою було не варто.
За таких умов найбільш доцільним заходом, на нашу думку, стало звернення до слідчого судді зі скаргою на неповернення слідчими тимчасово вилученого майна, в основу якої були покладені вищенаведені міркування.
В результаті такого звернення ми отримали ухвалу про задоволення скарги та зобов’язання слідчого повернути майно. При цьому, зазначена ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку, а тому є остаточною та такою, що набирає законної сили в момент проголошення.
Не виконати таку ухвалу – вчинити, в залежності від обставин справи, кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 або ч.3 ст.382 КК України. Сторона обвинувачення не стала ризикувати і повернула власнику майно, не очікуючи рішення суду апеляційної інстанції.
З повагою,
Микита Задорожний
адвокат IDLegalGroup
