Всім відома колишня найпоширеніша в колах економічних злочинів стаття Кримінального Кодексу України «Фіктивне підприємництво» (ст.205 КК України) декриміналізована законодавцями у вересні 2019 року.
У відповідності до складу кримінального правопорушення, передбаченого колишнею ст.205 КК України, суб’єктами даного злочину могли стати виключно засновники суб’єктів підприємницької діяльності. Тобто особи, які незаконно створили або придбали суб’єкти підприємницької діяльності без мети зайняття господарської діяльністю. Такими суб’єктами виступали виключно юридичні особи. Фізичні-особи підприємці також на практиці реєструвались так само «фіктивно» за так звану «грошову винагороду», але до кримінальної відповідальності не притягувались за ознаками даного складу злочину.
На заміну зручного засобу визначення «фіктивності» підприємства одразу ж пришла стаття 205-1 Кримінального Кодексу України «Підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб – підприємців».
Нова кваліфікація хоч і змінила об’єктивну сторону складу кримінального правопорушення, за якою тепер предметом злочину стали підроблені документи, які подаються для державної реєстрації, але одночасно і розширила коло суб’єктів злочину, якими можуть стати не тільки засновники юридичних осіб, але й фізичні особи-підприємці. Об’єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.205-1 КК України передбачає вчинення таких дій:
внесення до документів, які подаються для державної реєстрації завідомо неправдивих відомостей,
подача документів для державної реєстрації, в які внесені завідомо неправдиві відомості.
При розслідуванні слідчими органами ст.205 КК України проблемним було питання об’єктивного доведення мети у підозрюваного не здійснювати в майбутньому підприємницьку діяльність саме на момент створення або придбання підприємства.
При розслідуванні ст.205-1 КК України в разі прийняття слідчими органами за «неправдиві відомості» саме інформацію (дані) про намір в майбутньому здійснювати підприємницьку діяльність, проблема складності об’єктивного доведення майже залишається у тому ж виді, але коло суб’єктів стало ширше і предмет злочину (документи) стали більш значним доказом, ніж нестабільні показання свідка або підозрюваного про те, що він створив (або придбав) підприємство або зареєструвався як ФОП на прохання інших осіб за грошову винагороду чи по іншим причинам.
