Трапляються випадки що юр-особа маючи актив у вигляді корпоративних прав, хоче укласти договір на їх відчуження, проте вона є платником єдиного податку третьої групи, та має сумніви щодо такої операції. Оскільки платники 3 групи можуть здійснювати не всі господарські операції. Розглянемо детально, що про це нам каже закон, та чи є ризик втрати статусу платника єдиного податку, та переходу на загальну систему.
Як зазначено в ПКУ платниками єдиного податку 1-3 групи, не можуть бути банки, страхові, ломбарди, кредитні спілки, лізингові компанії, інвестфонди та інші фінустанови (п.п. 291.5.4 – ПКУ).
В законі №3480-ІV від 23.02.2006 року «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» можна знайти визначення, що торгівля фінансовими інструментами здійснюється інвестиційними фірмами, організаційно-правова форма яких може бути як акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю виключним видом діяльності яких є операції з цінними паперами. Також така діяльність може провадитись банками при отриманні відповідної ліцензії. (ст. 44 Закону №3480).
Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону № 3480 фінансовим інструментами є, зокрема, цінні папери. Цінний папір – це документ, що посвідчує майнові та інші права його власника та має грошовий вираз (абзац 1 ч.1 ст. 8 Закону № 3480). В цьому ж законі зазначено що такі правочини з цінними паперами можуть вчинятись виключно за участі чи посередництва інвестиційних фірм.
З цього випливає, що торгівля цінними паперами це діяльність яка дозволена інвестиційним фірма, натомість ПКУ забороняє перебування інвест-фірмам на єдиному податку, така діяльність може провадитись виключно на загальній системі.
Водночас, юр-особа – платник єдиного податку третьої групи, яка є власником цінних паперів, може здійснити їх продаж, звернувшись до посередника діяльність якого є торгівля цінними паперами, та який має відповідну ліцензію.
Згідно з п.п. 14.1.90 ПКУ корпоративними правами є права особи, на частку у статутному капіталі господарської організації.
Підпунктом 291.5.5 ПКУ встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп юр-особи, у статуті яких сукупність часток, що належать юр-особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%. Тобто, юр-особа – платник єдиного податку третьої групи може вносити кошти або майно до статутного капіталу іншої юр-особи (бути засновником іншої юридичної особи).
Отже, враховуючи наведене, юр-особа на єдинник третьої групи може внести кошти до статуту іншої юр-особи, та в майбутньому продати такі кор-права. При цьому без втрати платника податку 3 групи. При цьому, варто зауважити, що у випадку придбання та продажу таких кор-прав іншій юр-осібі, податківці можуть розцінити як фінансове посередництво, та перевести такого платника на загальну систему.
З повагою,
Вячеслав Коморний
податковий аудитор
ID Legal Group
