Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Е-декларування – питань більше ніж відповідей, – Олег Добровольський, партнер ID Legal Group для порталу Юрліга

Цієї суботи останній день подачі електронної декларації про доходи. Використовуючи досвід попередніх років, можна припустити, що система знову буде дуже сильно лежати. Чому ж так відбувається? Як повинна працювати система Е-декларування? І кому вигідна нестабільність системи?

Відразу зазначу, що реальну причину, чому так не стабільно працює сайт, може назвати тільки НАЗК. Або розробники системи.

Припускати ж можна багато. Починаючи від дійсно людського фактора і звички – все робити в останній день, що перевантажує систему. До речі, припускаю, що сьогодні-завтра сервер може лягти, причому серйозно. Але контраргументом людського фактору є практично безперебійна робота сервера ДФСУ, куди одночасно надсилається набагато більша кількість декларацій, звітів та розрахунків суб'єктів підприємницької діяльності як юридичних так і фізичних осіб, ніж на сервер НАЗК.

Можна говорити і про безвідповідальність керівництва НАЗК і пов'язаних з ними державних інституцій, так як практично за два роки, в світі сучасних IT технологій, не вирішена просте завдання щодо безперебійного прийому декларацій. А можливо тут просте розуміння безкарності за свої дії або бездіяльність.

Як же повинна, на мою думку, працювати система.

Якщо навести простий приклад, то це аналог перевірки податкових декларацій:

• перший етап – камеральна перевірка. У випадку з Е-декларацією, перевірка арифметики, логіки і автоматична звірка з наявними паралельними базами даних, реєстрами (наприклад, реєстри нерухомості, землі, база звітів 1ДФ – про отриману заробітну плату, дивіденди або інші доходи і так далі);

• другий етап – в разі встановлення невідповідності даних Е-декларації з автоматизованими базами даних – проведення документальної перевірки, де можна запросити або отримати документальні пояснення розбіжностей (якщо вони будуть);

• третій етап – винесення рішення.

Максимально автоматизуючи аналіз першого етапу перевірки Е-декларацій – можна, без урахування людського фактора, визначити коло питань, які викликають сумніви і підлягають документальній перевірці. До речі, автоматичний аналіз нам обіцяють запустити вже кілька років, – але так і не запустили.

Ще одна проблема, з якою стикаються під час перевірки даних декларацій, це повнота і правильність заповнення державних реєстрів, а також періоди з яких вони ведуться. Крім того, декларація передбачає цифрове (вартісне) визначення майна в деклараціях, а ці дані не завжди є і, в переважній більшості, не актуальні. Наведу приклад, Форма 1 ДФ в органах ДФС накопичується лише з 1998 року (в ній міститься інформація про отримані доходи, в тому числі заробітна плата, дивіденди і т.д.). Якщо Ви в декларації вказуєте суму готівкових та безготівкових грошових коштів, які сумарно перевищують суму зазначену в формах 1ДФ з 1998 року, то до Вас виникне логічне запитання: звідки гроші? І аналогічна ситуація з усіма іншими реєстрами – нерухомості, землі, цінних речей і т.д.

Підсумовуючи, сьогодні значна частина Е-декларацій повинна потрапити під документальні перевірки. Причина проста – неоднорідність накопичень, повноти інформації та різні періоди початку ведення баз, реєстрів і т.д.

Зрозуміло, що перевірити весь масив такої інформації зараз нереально. Але починати потрібно хоча б з простого. І тут уже виникають питання до НАЗКа.

Важко зрозуміти чому не перевіряються хоча б ті декларації, де вказані чималі, а іноді і приголомшливі суми. Публікація величезних цифр в деклараціях якраз і стала головним подразником в суспільстві. НАЗК варто було б відпрацювати саме цей сегмент декларацій. Результатом був би досить великий і якісний резонанс.

І тут ми підходимо до наступної проблеми, через яку гальмується весь процес пов'язаний з Е-декларуванням. Його влучно озвучили Джон Рокфеллер в своїй всім відомій фразі: «Я можу відзвітувати за кожен зароблений мною мільйон, крім першого», і Генрі Форд «Ніколи не питайте в мене, як я заробив свій перший мільйон».

Така ж ситуація і з Е-деклараціями. Складно пояснити походження першого мільйона, якщо до цього практично ніде не працював, не кажучи вже про документальне походження і сплату податків. А це стосується дуже великої кількості декларантів.

Це і є відповідь на питання: чому повільно перевіряються декларації, чому в «ручному режимі», чому немає автоматичного аналізу і т.д.

Завжди варто пам'ятати – в «ручному режимі» дуже зручно робити преференції для своїх і влаштовувати проблеми для інших. Система електронного декларування замислювалася не як інструмент тиску, а як механізм боротьби з корупцією, механізм звітності чиновників перед людьми. А в підсумку, в теперішніх реаліях, вона викликає тільки негатив.

І дуже цікаво в цій ситуації спостерігати за інтригою, яка розгорнулася з розробниками програмного забезпечення.

Звичайно, давати оцінку правильності і об'єктивності пред'явлених звинувачень компаніям – розробникам можна лише в тому випадку, коли ознайомишся з усією доказовою базою. Але головний маркер  – на сьогодні матеріали в суд не спрямовані. Це говорить про те, що слідство триває і доказова база збирається. Варто дочекатися заключної фази – рішення суду – і тоді буде все зрозуміло.

З усієї цієї історії з електронним декларуванням можна зробити простий висновок: якщо що то робиться або не робиться, значить це комусь потрібно. А потрібно це, в першу чергу, тому колу осіб, хто подає ці декларації і підлягає документальній перевірці виходячи з досить значних задекларованих цифр.