Стаття опублікована у журналі «Юрист&Закон» № 42
Законодавці внесли законопроєкт від 04.08.2022 р. № 7634, який передбачає зміни до КПК щодо окремих питань кримінального провадження. Комітет з кримінального права НААУ провів правовий аналіз проєкту й підтримав його.
Зокрема, у законопроєкті передбачено зміни, які визначать більш розгорнуте розуміння терміна "недопустимий доказ" та введуть нове визначення "очевидно недопустимий доказ".
Унесеними змінами у ч. 1 ст. 87 КПК законодавець чітко, за пунктами, прописав тлумачення визначення "недопустимий доказ", що включає:
– показання свідка, який у цьому ж провадженні був визнаний надалі підозрюваним (обвинуваченим);
– реалізація слідством або прокуратурою повноважень, які не передбачені КПК;
– здійснення слідчих, негласних або інших дій неуповноваженою особою або органом;
– здобуті докази під час обшуку, на який не був допущений адвокат (факт недопущення повинен довести адвокат під час судового засідання);
– під час виконання ухвали про дозвіл на обшук, якщо така ухвала постановлена без повної технічної фіксації засідання.
Частинами 2 та 3 ст. 87 КПК законодавець дає визначення новому терміну "очевидно недопустимий доказ", яким визнає:
– учинення процесуальних дій без попереднього дозволу суду або з порушенням його суттєвих умов;
– отримання доказів унаслідок катування, жорстокого, поводження або такого, що принижує гідність або погрози такого поводження;
– порушення права на захист;
– отримання показань чи пояснень від особи, яка не була заздалегідь повідомлена про право відмовитися від дачі показань або їх отримання з порушенням цього права;
– порушення права на перехресний допит.
Логічно, що також "очевидно недопустимими" визнані й похідні докази, отримані від первісних доказів, визнаних судом недопустимими або очевидно недопустимими (ч. 4 ст. 87 КПК).
Крім того, законопроєкт визначив судовий порядок визнання доказів "недопустимими" або "очевидно недопустимими" (ст. 89 КПК).
Також передбачено можливості:
– контролю за виконанням ухвал слідчого судді шляхом установлення строку та повідомлення слідчого судді про їх виконання;
– оскарження ухвал слідчого судді особою, не на користь якої винесено рішення і яка була відсутня під час розгляду.
ВИСНОВОК:
Підсумовуючи, завважимо: законодавчі нововведення щодо деталізації "недопустимих" та "очевидно недопустимих" доказів, безперечно, необхідні, і ми впевнені, що їх перелік згодом удосконалюватиметься, що унеможливить двояке тлумачення законності та якості наявних доказів і прийняття судами необґрунтованих рішень на їх підставі.
