Завантаження сайту

Списання рекламних носіїв - як зробити практично, - Наталія Сухарева, аудитор ID Legal Group

Списання рекламних носіїв - як зробити практично, - Наталія Сухарева, аудитор ID Legal Group
20.12.2018

Сьогоднішня публікація буде актуальною для тих СГД, які здійснюють роздрібну або оптову торгівлю та  з метою рекламування свого товару проводять відповідні заходи щодо роздачі брошур, буклетів, каталогів, олівців, папок, ручок з логотипом компанії, блокнотів, тощо.

Такі рекламні носії, як брошури, буклети, каталоги та інші матеріали (олівці, папки, ручки, блокноти) придбаваються та відображаються в обліку СГД на балансовому субрахунку 209 «інші матеріали».

Звертаємо увагу, що списання таких матеріалів повинно бути документально оформлене в бухгалтерському обліку підприємства.

А отже, документами, які би підтверджували списання таких матеріалів  мають бути наступні: наказ керівника про проведення заходів (з зазначенням відповідальних осіб за проведення такого заходу, місце та мета проведення); календарний план проведення такого заходу; кошторис витрат, в якому зазначається кількість товару, матеріалів, які будуть використовуватися у даному заході; видаткові накладні складені на відповідальних осіб на відпуск матеріалів; звіт про понесенні витрати на проведення заходу).

Зазначаємо, що брошури, каталоги, буклети належать до джерела інформації та є виключно носієм інформації, а отже вони не відповідають такому поняттю, як активи.

Тому, що статтею 1 Закону про бухгалтерський облік визначено, що активами вважають ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічної вигоди у майбутньому.

А це означає, що отримання брошур, буклетів, каталогів ніякої економічної вигоди їх одержувачу не несе в майбутньому і як наслідок, такі носії інформації не є активом.

Нормами ПКУ визначено, що товари це матеріальні та нематеріальні активи, що використовуються у будь-яких операціях (підпункт 14.1.244 пункт 14.1 статті 14 ПКУ).

Відтак, слід вважати, що така роздача носіїв інформації не може бути операцією з продажу товарів, тому що вони не підпадають під визначення активи.

Брошури, каталоги, буклети надаються виключно в якості інформації про товари підприємства, а отже їх не можна використовувати, а ні в господарській діяльності, а ні в інший спосіб, окрім як в якості джерела інформації про такий товар.

Отже, така роздача буклетів за своєю суттю не підпадає під поняття поставки товарів.

Таким чином, можна зробити висновок, що при роздачі таких носіїв інформації не повинні виникати податкові зобов’язання з ПДВ, оскільки вони використовуються в господарській діяльності, а отже ніяких підстав для нарахування «компенсуючих» податкових зобов’язань, як це передбачено п. 198.5 ПКУ на нашу думку немає.

Стосовно, роздачі олівців, папок, ручок з логотипом компанії, блокнотів вважаємо, що існує певний ризик у разі проведення контролюючим органом перевірки стосовно нарахування «компенсуючих» податкових зобов’язань з ПДВ, відповідно до п. 189.1 ПКУ.

Адже, роздані матеріали (олівці, ручки, блокноти) в подальшому можуть використовуватися одержувачем таких матеріалів, а тому вони є активом і така роздача може підпадати під поняття поставки товарів.

 А тому, оскільки такі матеріали не були використані в господарській діяльності підприємства, необхідно застосувати п. п. «г» п. 198.5 ПКУ.

А це означає, що необхідно нарахувати «компенсуючі» податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з вартості їх придбання, що передбачено пунктом189.1 ПКУ.

З повагою,

Наталія Сухарева

Керівник податкової практики

ID Legal Group

Наталія Сухарева

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group