20 вересня 2019 року на засіданні ВРУ було розглянуто у другому читанні та прийнято в цілому прийнято Законопроект «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг №1053-1. Він докорінно змінює принципи застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО, касові апарати) та зачіпає велике коло суб’єктів господарювання. Тому варто зупинитись на прийнятих новаціях більш детально.
Вперше цим законом передбачається можливість використовувати не лише касовий апарат, як реєстратор розрахункових операцій, але й також використовувати програмний реєстратор розрахункових операцій. Вочевидь – це саме те програмне забезпечення (безкоштовне!), яке ще ніхто не бачив та про яке анонсувала податкова служба «касовий апарат у смартфоні», за допомогою якого буде можливо будь-якому суб’єкту господарювання, який має смартфон, реєструвати свої розрахункові операції з його використанням, що позбавлятиме його обов’язку купувати додаткове обладнання у вигляді касового апарату та обслуговувати його. Такий програмний реєстратор створюватиме розрахункові документи прямо на фіскальному сервері податкової служби і споживач матиме змогу перевірити його наявність на сервері податкової служби. Використання програмного реєстратора позбавить суб’єкт господарювання від обов’язку створювати та зберігати протягом трьох років контрольну стрічку. Вона буде потрібна лише для випадку проведення розрахункової операції оф-лайн (режим оф-лайн може тривати не більше 36 годин) до моменту передання інформації на фіскальний сервер контролюючого органу.
Законопроектом 1053-1 запроваджено обов’язковість ведення обліку товарних запасів для тих суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів із напів- або дорогоцінних металів та каміння. При чому ці документи мають бути на усі товари, що знаходяться у місці продажу, зберігатись у місці продажу та на вимогу контролюючого органу повинні відразу бути надані для перевірки у випадку її проведення.
Суб’єкт господарювання може відмовитись від ведення КОРО та розрахункових книжок, написавши про це відповідну заяву до контролюючого органу під час реєстрації ЕККА. У цьому випадку під час виходу з ладу ЕККА чи відсутності електроенергії такий СГ взагалі не має права проводити розрахункові операції.
Прийнятим законопроектом посилюється відповідальність за вчинені порушення в сфері законодавства про РРО, а саме:
Проведення розрахункової операції через РРО чи програмний реєстратор на неповну суму вартості проданих товарів або не проведення реєстрації розрахункової операції взагалі, невідповідність залишку коштів у касі на суму понад 10% МЗП, тягне за собою відповідальність:
-100% від суми порушення для першого разу (раніше було 1 грн) розмір штрафу до 01.10.2020 року 10% від суми порушення або
-150% за кожне повторно вчинене порушення (раніше було 100%) розмір штрафу до 01.10.2020 року 50% від суми порушення.
Некоректне застосування чи не застосування КОРО та розрахункових квитанцій:
-50НМДГ (раніше було 20 НМДГ);
Порушення складання контрольної стрічки чи спотворення даних у ній:
-30НМДГ (раніше було 10 НМДГ);
За порушення порядку програмування товарів в РРО:
-5НМДГ, за порушення програмування непідакцизних товарів або послуг в частині їх найменування, ціни та кількісного обліку (раніше не було);
-300НМДГ за порушення програмування підакцизних товарів (раніше було 5НМДГ);
Порушення порядку використання прибуткових/видаткових касових ордерів у касах підприємств:
-20НМДГ (раніше було 10НМДГ);
У разі застосування ЕККА із конструкційними змінами:
-300НМДГ (раніше було 100НМДГ);
Порушення порядку подання звітності по РРО та копій фіскальних звітів:
-30НМДГ (раніше було 10НМДГ).
Крім цього, штраф у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, але не менше 10 НМДГ тепер буде застосовуватись до тих СГ, що здійснюють продаж товарів із використанням РРО (програмного реєстратора), крім спрощенців без сплати ПДВ за виключенням СГ, що реалізують технічно складні товари, лікарські засоби та вироби медичного призначення чи ювелірні або побутові вироби із напів- або дорогоцінних металів/каміння.
Кешбек! Законопроектом передбачається, що коли у випадку реалізації товару/послуги на суму понад 850 грн. було допущено порушення щодо реєстрації розрахункової операції, покупець має право звернутись із скаргою до податкового органу До скарги має бути доданий встановлений перелік документів. За результатами сплачених штрафних санкцій по таким зверненням передбачається повернення покупцю 100% вартості реалізованого з порушенням закону товару/послуги.
Ну і наш огляд змін по РРО був би не повним, якби ми не згадали прийнятий разом із законопроектом 1053-1 також і законопроект 1073 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», яким власне і встановлюється тотальна фіскалізація, а саме.
Законодавцями надається річний період для платників єдиного податку другої-четвертої групи для того аби встановити собі ЕККА або програмний реєстратор (перша група платників ЄП залишається без вимоги щодо використання РРО). Саме з 01 жовтня 2020 року спрощенці 2-4 групи ЄП зобов’язані будуть використовувати РРО або програмний реєстратор не залежно від обсягів реалізації, якщо вони здійснюють:
-
реалізацію товарів (надання послуг) через інтернет;
-
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
-
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
-
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
-
роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД)
-
діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, крім продажу з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;
-
діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
-
діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
-
реалізацію текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
А вже з 01 січня 2021 року РРО або програмний реєстратор повинні будуть застосовувати усі платники єдиного податку 2-4 групи не залежно від виду діяльності, який вони здійснюють. На цьому фоні збільшення дозволених обсягів реалізації для 2-ї групи платників ЄП до 2,5 млн.грн. вже не здається таким радісним.
