Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Сплата податку на помилковий рахунок, – Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group для видання «Юрист&Закон»

Стаття опублікована в журналі «Юрист&Закон» № 14

Страшний сон українського бухгалтера – сплата податку на інший бюджетний рахунок. Більшість бухгалтерів стикалася з цією проблемою, особливо при зміні реквізитів рахунків, або ж сплати, наприклад, ПДФО за виплатами, іншими, ніж заробітна плата.

І це реально «дорога проблема», бо сплата на інший рахунок, неважливо, що вона своєчасна і рахунок належить тому ж бюджету, завжди прирівнювалась до не сплати з усіма наслідками у вигляді штрафів та пені. Добре, якщо бухгалтер помітив помилку і мав змогу сплатити ще й за вірними реквізитами. А якщо не залишилось коштів на поточному рахунку або ж факт некоректної сплати не був вчасно помічений? Адже не завжди можна побачити сплачені податки в електронному кабінеті у реальному часі.

Але на щастя, життя не стоїть на місці. І от, з 16 березня 2024 року вступив у дію Закон України № 3603 від 23.02.2024, який поруч з удосконаленням ряду норм ПКУ при виконанні обов’язків податківців під час контролю за сплатою податків (адміністрування), розширив перелік обставин, що звільнять платників (у т.ч. і податкових агентів) від фінансової відповідальності, додавши до цього переліку (п.112.8ПКУ) помилкову сплату податку на інший бюджетний рахунок (п.112.8.81). В частині звільнення від пені, зміни викладено в новій редакції пп.129.9.8 ПКУ.

Нажаль, закон не містить прямих норм застосування такого звільнення від відповідальності. В тому числі він не регулює, яким чином кошти будуть потрапляти на відповідний рахунок бюджету. Чинне законодавство не передбачає автоматичне пере зарахування помилково сплачених коштів, а будь які операції з такими коштами можуть проводитись виключно на підставі заяви платника податків.

Варто звернути увагу, що ключовим моментом для скасування такої відповідальності є своєчасна сплата податку.

Важливо! Звертаємо увагу на те, що нововведення стосується лише податків, передбачених ПКУ, тобто, не поширюється на ЄСВ!  Отже, якщо ви помилились з реквізитами рахунків під час сплати ЄСВ (а ми нагадаємо, що вони різні для роботодавців, які виплачують з/п, для виплат з утримання військовослужбовців, або сплачується ФОПами, фермерами, чи з виплат соціально-пенсійного призначення), то така відповідальність буде залишатись актуальною, а єдиною можливістю повернути некоректно сплачені кошти буде подання заяви про повернення помилково сплаченого внеску на поточний рахунок вашого підприємства.

Також не слід розраховувати, що пом’якшення буде стосуватись випадків, які виникли до 16 березня 2024 року.

Стосовно відповідальності податкових агентів, нагадаємо, що ця категорія платників відповідає за своєчасну сплату ПДФО, військового збору та податку на репатріацію.

Головною умовою для підтвердження своєчасної сплати визначено виконання платником заходів, передбачених діючим кодексом в частині порядку повернення помилково сплачених сум (стаття 43 ПКУ).

Очевидно, що платнику необхідно буде подавати відповідну заяву.  Можливість подання такої заяви через електронний кабінет значно полегшує життя бізнесу та економить такий дорогий, особливо в теперішніх умовах війни, час. Слід пам’ятати, що норми статті 43 ПКУ діють на протязі трьох років з дня виникнення помилки. З тексту закону не зрозуміло, яким чином буде діяти норма, якщо помилка буде виявлена лише під час проведення податковою перевірки? Тож, цілком передбачувано, що для подання такої заяви, теж будуть встановлені граничні терміни, в залежності від умов та часу виявлення помилки.

То ж побажаємо усім – не забувайте сплачувати податки своєчасно і бажано на  правильні рахунки!

 

З повагою,

Тетяна Савчук, аудитор

керівник практики ТЦУ та аудиту

ID Legal Group