В сьогоднішній нашій публікації ми б хотіли поділитись досвідом комунікації з ДПС за доволі специфічних обставин.
Вихідні умови. Товариство-контрагент отримало запит ГУ ДПС з вимогою надати первинні документи, які засвідчують співпрацю з Товариством-виробником в 2015–2017 роках. Справедливості ради варто зауважити, що це не був запит на зустрічну перевірку, а надавався він податковим органом у зв’язку з перебігом судового спору Товариства-виробника та ГУ ДПС. Предметом судового спору були податкові повідомлення-рішення, якими знімались витрати та податковий кредит за нібито нереальними господарськими операціями Товариства-виробника з цілим рядом контрагентів.
Судовий процес перебігав з різною результативністю для сторін: були частково скасовані податкові повідомлення-рішення. Проте, Верховний Суд скасував ці рішення (теж частково) й направив справу на новий розгляд. Одним із мотивувальних аргументів виступало те, що в ході розгляду справи суди не встановили дефектів у документах щодо операцій між Товариством-виробником та його контрагентами, і вказали, що суди попередніх інстанцій не дослідили реальність діяльності таких контрагентів.
Вочевидь, з метою посилити свою доказову базу ДПС звернулась до контрагента (мабуть і до усіх, хто був фігурантом цього процесу) з проханням надати документи, які засвідчують господарські відносини, які і були предметом податкових претензій, за якими здійснювався судовий спір.
Тобто мав місце запит на документи, які були досліджені і в ході податкової перевірки, і були документальними свідченнями по судовій справі, яка вже розглядалася судами кількох інстанцій. При цьому у процесі судового розгляду реальність господарських операцій між сторонами не була спростована.
Уважно розглянувши запит ДПС, і Товариство-контрагент, і його юридичні радники однозначно дійшли до висновку, що податкова, як сторона судового процесу, має повний доступ до справи та документів у суді; а сам запит не має чітких правових підстав згідно з п.73.3.1 Податкового кодексу України.
Крім цього було враховано, що цей запит направлений не в межах проведення зустрічної звірки, оскільки період, за який ДПС просить документи, вже не підпадає під обов’язкове зберігання, враховуючи оновлені нормами ПКУ щодо термінів позовної давності у тому числі внаслідок їх зупинки через COVID-19 і воєнний стан. Враховуючи усі обставини Товариство-контрагент відмовило податковому органу в наданні запитуваних документів.
Цей досвід ми вважаємо актуальним, оскільки безперечно бізнес має дотримуватись усіх законних вимог податкових органів та співпрацювати з контролюючими органами, але лише в межах чинного законодавства. Завжди необхідно наполягати на правомірності своїх дій і дотриманні процедури з боку державних інституцій.
З повагою,
Тетяна Савчук, аудитор
керівник практики ТЦУ та аудиту
ID Legal Group
