Стаття опублікована на порталі LIGA 360
У сучасних умовах ведення бізнесу чіткість, законність і впорядкованість залишаються основними орієнтирами для кожного підприємця. Особливо це стосується діяльності, пов’язаної з обігом підакцизних товарів, зокрема пального. Щоб уникнути непорозумінь, санкцій і забезпечити прозорість у сфері зберігання та реалізації пального, важливо дотримуватись установлених норм Податкового кодексу України.
Саме тому Державна податкова служба наголошує: акцизні склади, які належать різним суб’єктам господарювання, не можна розміщувати в тому самому приміщенні або на одній території. Їх потрібно розташовувати у фізично розмежованих або відокремлених об’єктах, при цьому кожен розпорядник повинен мати належні документи, що підтверджують право власності або користування відповідним майном.
Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадує: відповідно до підпункту 14.1.6 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) акцизний склад – це приміщення або територія, де здійснюється діяльність з пальним: виробництво, переробка, змішування, розлив, навантаження/розвантаження, зберігання та реалізація.
Згідно з пп. 14.1.224 ПКУ розпорядником акцизного складу є суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який здійснює діяльність на складі та має документи, що підтверджують право власності або користування об’єктом.
Приміщення або територію, що використовується як акцизний склад, має бути визнано об’єктами нерухомості. Це означає:
- приміщення – будівля або її частина, обмежена будівельними елементами;
- територія – земельна ділянка чи їх сукупність із відповідною інфраструктурою.
Використання одного об’єкта кількома розпорядниками не допускається. Підпункт 230.1.2 ПКУ визначає, що: один акцизний склад може бути закріплений лише за одним розпорядником; один розпорядник може мати декілька складів, але кожен із них – це окремий юридично оформлений об’єкт.
Тобто не дозволяється, щоб два і більше суб’єкти господарювання здійснювали діяльність із пальним у спільному приміщенні або на одній території.
Потенційні наслідки порушення
У разі виявлення порушення норм законодавства ДПС має право:
– відмовити в реєстрації акцизного складу;
– анулювати вже зареєстровану реєстрацію;
– накласти адміністративні штрафи згідно зі ст. 117 ПКУ;
– ініціювати позапланову перевірку суб’єктів господарювання.
ВИСНОВОК:
Отже, розділення акцизних складів є не просто формальністю, а важливим інструментом забезпечення прозорості ринку пального, контролю за сплатою акцизного податку та боротьби з тіньовими схемами. Суб’єкти господарювання, які працюють із підакцизними товарами, повинні чітко дотримуватися вимог Податкового кодексу України, правильно оформлювати документи та забезпечувати повну юридичну відповідність своїх об’єктів. Це дасть змогу уникнути конфліктів із контролюючими органами та забезпечить стабільну, законну діяльність у довгостроковій перспективі.
З повагою,
Вячеслав Коморний
податковий аудитор ID Legal Group
