Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Дія.City: де може помилитися резидент і що насправді перевіряє аудитор? — Оксана Єгорова, бухгалтер-експерт ID Legal Group

Звіт про відповідність резидента Дія.City — це не просто форма, яку потрібно заповнити та подати у встановлені строки. За цифрами у цьому звіті стоять реальні господарські операції, доходи, договори, працівники та гіг-спеціалісти, а також облікові рішення компанії. І саме тут можуть виникати помилки.

Для резидента Дія.City важливо не просто правильно порахувати показники, а правильно визначити, які саме показники повинні потрапити до розрахунку та чим вони підтверджуються. Тому незалежний висновок аудитора — це не формальний підпис під готовим звітом, а окреме завдання з надання впевненості щодо тверджень, які резидент зазначає у звіті про відповідність.

Де ж найчастіше можуть виникати питання?

  1. Обсяги кваліфікованого доходу. Одна з ключових вимог Дія.City — частка кваліфікованого доходу має становити не менше 90% загального доходу за відповідний період. На практиці тут можуть виникати суттєві помилки. Так, компанія може мати значний обсяг доходів, пов’язаних з IT-бізнесом, але не кожен дохід автоматично має однаковий статус для цілей цього критерію. Наприклад, необхідно правильно визначити природу окремих доходів, розмежувати доходи від діяльності, яка враховується для критерію, та інші надходження. Офіційні матеріали Дія.City окремо звертають увагу на склад кваліфікованого доходу: зокрема, враховуються доходи від реалізації товарів, робіт, послуг та роялті від відповідних видів діяльності, тоді як окремі інші доходи, наприклад гранти, доходи від продажу інвестиційних активів та операційні доходи, до цього показника не включаються. Тому аудитор звертає увагу не лише на загальну суму доходу, а й на його склад та підстави для включення кожної суттєвої категорії до розрахунку.
  2. Кваліфікаційні ознаки доходу. У компанії може бути декілька напрямів діяльності, і межа між основною діяльністю та додатковими операціями іноді не така очевидна. Наприклад, IT-компанія може одночасно: розробляти програмне забезпечення; надавати консультаційні послуги; перепродавати програмні продукти; отримувати роялті; продавати обладнання; отримувати компенсації або інші види доходів; здійснювати операції з пов’язаними компаніями. Для аудиторської перевірки важливо зрозуміти економічну сутність таких операцій, умови договорів та документи, на підставі яких сформовано відповідний дохід, адже помилка у класифікації навіть окремої категорії доходу може вплинути на розрахунок 90 %-го критерію.
  3. Винагорода спеціалістів та їх кількість. Закон встановлює для резидента вимогу щодо середньомісячної винагороди працівникам та гіг-спеціалістам — не менше еквівалента 1200 євро, а також вимогу щодо середньооблікової кількості працівників та гіг-спеціалістів — не менше 9 осіб за відповідними місячними показниками.

І тут також недостатньо просто подивитися на підсумкову цифру за звітний період. Аудитору необхідно розуміти, як сформований показник за кожний відповідний місяць, які виплати враховані, кому вони здійснювалися та на яких підставах. Особливої уваги можуть потребувати ситуації, коли протягом року: змінювалася кількість працівників; частина фахівців працювала за GIG-контрактами; працівники приймалися або звільнялися посеред місяця; змінювався розмір винагороди; компанія мала значні одноразові виплати. Тут важливим стає не тільки арифметичний розрахунок, а правильність методики його формування.

На що ще звертає увагу аудитор? Якісна перевірка звіту про відповідність — це не пошук однієї «правильної цифри», аудитор оцінює твердження резидента та отримує докази, необхідні для формування незалежного висновку. Тому увага може бути зосереджена на: структурі доходів – що саме сформувало загальний та кваліфікований дохід; договорах – які послуги фактично надавалися та кому; первинних документах – чи підтверджують вони характер та обсяг операцій; облікових даних – чи узгоджується інформація звіту з бухгалтерським обліком; розрахунках винагород – як сформовані показники щодо працівників та гіг-спеціалістів; нетипових операціях – чи можуть вони впливати на показники відповідності; операціях з пов’язаними сторонами та нерезидентами, якщо такі операції є суттєвими для формування показників. Саме тому аудитору важливо знати не лише вимоги Дія.City, а й розуміти бізнес-модель клієнта.

Чому краще не залишати перевірку на останній момент? Річний звіт про відповідність подається не пізніше 1 червня року, наступного за звітним, разом із незалежним висновком аудитора, а початковий – протягом трьох місяців після завершення початкового періоду. Якщо ж почати підготовку безпосередньо перед граничним строком, виявлена проблема може залишити занадто мало часу для її аналізу. Наприклад, аудитор виявляє, що частина доходу була неправильно класифікована; або окремі документи не підтверджують характер операції; або показник винагороди розрахований за неправильною методикою; або окремі господарські операції потребують додаткового аналізу. Тоді питання вже полягатиме не лише в тому як скласти звіт, а в тому чи відповідає компанія вимогам насправді та чи є можливість це належним чином підтвердити?

Аудит Дія.City –  це про розуміння бізнесу, а не лише про перевірку цифр. Так, незалежний висновок для резидента Дія.City не є повним аудитом фінансової звітності, це спеціальне завдання з надання впевненості, спрямоване на перевірку тверджень, викладених у звіті про відповідність. Саме тому тут особливо важливий досвід аудитора у роботі з IT-бізнесом, доходами, роялті, міжнародними операціями та нестандартними господарськими моделями.

Ми допомагаємо клієнту не просто підготувати документ для подання, наше завдання – розібратися, чи підтверджуються твердження, які компанія декларує у звіті, та чи достатньо доказів для формування незалежного висновку.