Сьогодні, коли український бізнес продовжує стійко виживати в умовах воєнної агресії, виконуючи усі базові задачі (виробляючи продукцію, генеруючи грошові потоки та утримуючи активи), важливо також чесно дати собі відповідь, чи відображає сьогоднішня фінансова звітність той самий стан бізнесу, який існував до повномасштабної війни?
Для багатьох українських компаній відповідь — ні навіть у тих випадках, якщо бізнес не зазнавав руйнівних втрат внаслідок ракетних чи шахедних обстрілів. Бо війна впливає на ринки збуту, ланцюги постачання, місцезнаходження активів, структуру витрат, платоспроможність клієнтів, умови кредитування та навіть саму бізнес-модель. І якщо бізнес змінився, фінансова звітність також має відображати наслідки цих змін.
На які показники та припущення сьогодні варто звернути особливу увагу та як незалежний аудит допомагає оцінити, чи відповідає фінансова звітність реальному стану бізнесу, — розглянемо далі.
Актив на балансі — ще не означає, що його вартість не змінилася. Уявімо підприємство, яке має виробниче обладнання, склад із товарами або нерухомість. До війни ці активи використовувалися у звичайному операційному циклі та генерували економічні вигоди. Але, виробничий майданчик може бути частково пошкоджений; частина обладнання може бути переміщена; склад може опинитись на території, де діяльність суттєво обмежена; частина запасів втратити актуальність; підприємство більше не може використовувати активи з тією ж ефективністю.
У бухгалтерському обліку актив при цьому може продовжувати обліковуватися за тією ж балансовою вартістю. Але для фінансової звітності важливе не лише питання «скільки ми колись заплатили за цей актив?» Важливе питання: «Які економічні вигоди цей актив реально може принести сьогодні?» Саме тому в умовах воєнних ризиків особливої уваги можуть потребувати питання знецінення активів, їх фактичного стану, можливості використання та відновлення.
Дебіторська заборгованість: цифра є, а гроші будуть? Ще одна типова ситуація — зростання дебіторської заборгованості. На папері підприємство має мільйони гривень боргів покупців, що арифметично збільшуватиме балансову вартість активів. Але частина клієнтів: втратила активи; припинила діяльність; змінила місцезнаходження; має проблеми з ліквідністю; перебуває на територіях, де господарська діяльність ускладнена. Тоді виникає питання не лише щодо правильності відображення заборгованості, а ключовим питанням залишатиметься: наскільки реально підприємство зможе отримати ці кошти? Це вже питання оцінки фінансового активу та необхідності врахування ризику непогашення. Тому зростання дебіторської заборгованості може виглядати як позитивний результат збільшення продажів, хоча фактично воно може створювати додаткове навантаження на ліквідність підприємства.
Прибуток є. Але чи достатньо ресурсів для продовження діяльності? Війна особливо загострила значення оцінки безперервності діяльності. Підприємство може бути прибутковим за результатами звітного періоду, але водночас мати: значні кредитні зобов’язання; дефіцит оборотних коштів; залежність від одного-двох ключових клієнтів; нестабільні поставки; суттєве зростання витрат; необхідність відновлення пошкоджених активів; невизначеність щодо майбутніх грошових потоків. Тому одного показника прибутку недостатньо, щоб зробити висновок про фінансову стійкість підприємства. Керівнику важливо розуміти, чи має компанія достатні ресурси для виконання своїх зобов’язань і продовження діяльності в прогнозованому майбутньому.
А що змінилося після звітної дати? Ще одна особливість воєнного часу — швидкість змін. Після завершення звітного періоду можуть відбутися події, які суттєво змінюють розуміння фінансового стану підприємства. Наприклад: пошкодження або знищення активів; втрата ключового контрагента; суттєва зміна умов фінансування; припинення важливого контракту; зміна доступності виробничих потужностей; інші події, які можуть мати істотний вплив на діяльність. Тому при підготовці та аудиті фінансової звітності важливо оцінювати не лише те, що відбулося до кінця звітного року, а й те, які суттєві події відбулися після звітної дати та як вони мають бути враховані або розкриті.
Війна змінює не лише цифри. Вона змінює припущення. Саме це часто залишається поза увагою. Фінансова звітність містить не лише фактичні дані про минулі операції. Вона також ґрунтується на оцінках та припущеннях. Наприклад:
Чи буде погашена дебіторська заборгованість?
Чи зможе підприємство використовувати актив?
Чи збережеться попит на продукцію?
Чи буде відновлено нормальний ланцюг постачання?
Чи достатньо ресурсів для продовження діяльності?
Чи не втратили окремі активи свою вартість?
В умовах воєнної невизначеності відповіді на ці питання можуть змінюватися дуже швидко. А отже, керівництву та аудитору необхідно критично оцінювати, наскільки актуальними залишаються припущення, на яких побудована фінансова звітність.
Що може дати незалежний аудит? Аудит не усуває воєнні ризики, але він допомагає перевірити, чи відображені їхні фінансові наслідки у звітності належним чином. У межах аудиту можуть бути особливо важливими: оцінка знецінення активів; аналіз дебіторської заборгованості; перевірка суттєвих оціночних показників; оцінка безперервності діяльності; аналіз суттєвих подій після звітної дати; перевірка повноти та достатності розкриття інформації про суттєві ризики та невизначеності. Для керівника це означає можливість отримати незалежний погляд на те, наскільки фінансова звітність відповідає реальному стану бізнесу в умовах, коли цей стан може змінюватися швидше, ніж облікові дані. Війна не звільняє підприємство від необхідності достовірно відображати фінансовий стан. Навпаки, в умовах високої невизначеності якість фінансової інформації стає ще важливішою. Тому сьогодні керівнику варто поставити собі не лише запитання: «Чи правильно ми склали фінансову звітність?» а й інше: «Чи розповідає ця звітність правдиву історію про наш бізнес таким, яким він є сьогодні?» Якщо структура бізнесу, активи, ринки, клієнти, постачальники або фінансові ризики суттєво змінилися — важливо перевірити, чи відображені ці зміни у фінансовій звітності.
Незалежний аудит допомагає побачити не лише цифри у звітності, а й ризики та припущення, які стоять за цими цифрами.
