Нещодавно ВРУ було прийнято законопроект № 6232 про внесення змін до трьох процесуальних кодексів – господарського процесуального кодексу, цивільного процесуального та кодексу адміністративного судочинства України.
У вищенаведеному законопроекті містяться однакові норми, які регулюють питання «доказів» у цивільному, господарському та адміністративному процесах.
Новелою у даному законопроекті став новий вид доказу, а саме «електронний».
На нашу суб’єктивну думку, необхідність у вищенаведеному нововведенні з’явилася давно. В ході судових процесів систематично виникає необхідність використовувати в якості доказів інформацію з Інтернету або створену та збережену на електронних носіях.
У статті 7 Закону «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що електронна копія та копія електронного документа на папері засвідчуються в порядку, передбаченому законом, проте, на сьогоднішній день, вказаний акт – не прийнятий.
Однак, на сьогоднішній день виникає низка питань стосовно процедури/способу засвідчення даних доказів перед використанням їх у судовому засіданні.
В проектах вищенаведених процесуальних кодексів визначено, що електронні докази мають містити низку даних, а саме:
– електронні документи (в тому числі, текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо);
– веб-сайти (сторінки);
– текстові, мультимедійні та голосові повідомлення;
– метадані, бази даних й інші дані в електронній формі.
В свою чергу, перелік джерел інформації, що підпадатимуть під поняття «електронний доказ», не є вичерпним.
Аналізуючи викладені норми, стає зрозумілим, що докази електронного формату є рівноцінні з речовими та письмовими доказами, та поясненнями свідків.
Суди мусять приділити належну увагу, дослідити вказані докази та дати належну оцінку їх законності та обґрунтованості. В іншому випадку суди не можуть посилатися на них, як на підставу для прийняття рішення.
Неналежна оцінка таких доказів, при яких суд бере їх за основу при прийняті судового рішення, є підставою для скасування такого рішення судом вищої інстанції.
Порядок подачі таких доказів, також, врегульовано проектами процесуальних кодексів.
В кодексах зазначено, що такі докази подаються в оригіналі або в електронній копії, яка має бути засвідчена електронним цифровим підписом ( ЗУ "Про електронний цифровий підпис").
Окрім того, сторони по справі можуть подавати електронні докази в паперових копіях, які повинні бути посвідчені відповідно до вимог ЗУ "Про електронний цифровий підпис".
В свою чергу, засвідчена паперова копія електронного доказу не буде вважатись письмовим доказом.
Учасник справи, який подає копію електронного доказу, буде зобов’язаний зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
Важливим є те, що суд має право вимагати від сторони, яка подає копію електронного доказу, оригінал даного електронного доказу.
У разі не подання стороною оригіналу доказу, суд не бере його до уваги.
З повагою, керівник судово – правового департаменту
Олег Нікітін
