Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Якими відомостями повинен володіти директор, щоб підтвердити «реальність» свою та керованого ним підприємства? – Микита Задорожний, адвокат ID Legal Group

Сувора дійсність ведення бізнесу в нашій країні має свої неповторні особливості. Серед них, зокрема, і те, що навіть повне та безкомпромісне додержання СПД вимог податкового законодавства не гарантує того, що у податківців не виникне сумнівів у законності здійснюваної підприємством діяльності і, як наслідок, відповідних питань, адже тут спрацьовує прислів’я: «скажи мені, хто твій друг, і я скажу тобі – хто ти».

В «перекладі» на мову практики це означає, що підставою для виникнення у податкової міліції питань до Вашого підприємства можуть стати не Ваші дії, а припущення про ухилення від сплати податків, висловлені щодо Ваших контрагентів. При цьому, нерідко вони полягають в тому, що Вашого контрагента підозрюють у порушеннях під час здійснення діяльності, а Ваше підприємство – у тому, що воно взагалі не здійснює жодної діяльності або принаймні – тієї, яка вбачається з первісних фінансово-господарських документів.

За таких умов Ваше підприємство може отримати виклик на проведення допиту директора та в ході нього доводити свою «реальність».

Які питання може поставити слідчий в таких умовах, якою інформацією повинен володіти директор, щоб усунути сумніви слідства щодо фіктивності очолюваного ним підприємства? Ось головні з них:

1)З якого часу існує підприємство, з якого моменту особа обіймає посаду директора, хто є засновниками (учасниками) підприємства, якими є види економічної діяльності підприємства (який з них основний), якою є юридична адреса, чи співпадає вона з поштовою тощо?

Також можуть бути поставлені питання і про те, хто є головним бухгалтером, хто має право підписання від імені підприємства договорів та фінансових документів?

Здавалося б, навіщо слідчому ставити ці запитання, адже в Єдиному державному реєстрі вся ця інформація у відкритому доступі, а через заходи забезпечення кримінального провадження чи слідчі дії слідчий може отримати і більший обсяг відомостей (навіть не доступних широкому загалу)? Ставляться ці питання саме для того, щоб встановити, чи володіє цією загальнодоступною інформацією сам директор. І якщо він не обізнаний про такі обставини чи намагається використати ст.63 Конституції України або послатись на те, що «вся інформація є в ЄДР», то скоріш за все слідчий досяг своєї мети і підприємство отримає статус ризикового. Наступні питання слідчим будуть ставитись формально, а, можливо, і взагалі не будуть поставлені.

Але навіть якщо директор впевнено відповідає, то це, хоча і починає вимальовувати в уяві слідчого пристойну картину щодо директора та підприємства, але в той же час лише призводить до постановки нових питань:

2)Чи має підприємство у своєму розпорядженні основні засоби? Якщо так, то в якій кількості (якому обсязі) та які саме? Де вони розташовані? Чи має підприємство технічне обладнання та/або траснпортні засоби? На яких підставах (власність, володіння, користування) підприємство має всі ці засоби тощо?

3)Яким є штат підприємства: в середньому за останній рік (два, три) чи на момент проведення допиту – залежить від періоду, щодо якого досліджуються обставини?

4)Яку продукцію виробляє підприємство чи які послуги надає? Яким особам (в основному) та в яких обсягах їх реалізує? Який порядок реалізації: самостійна доставка товару покупцю чи самовивіз, якщо доставка, то своїми чи залученими засобами (і якими)? Які саме документи оформлюються під час передачі товарів (послуг)?

Аналогічні питання ставляться також і щодо зворотного процесу: закупівля товарів, робіт, послуг, які використовуються у господарській діяльності підприємства.

5)Якими є фінансові показники господарської діяльності за певний період часу: розмір доходів від продажу товарів, виконання робіт чи надання послуг; витрат на їх придбання; прибутку чи збитків тощо?

При цьому, відповіді на питання 2-5 не передбачають надання директором відомостей з точністю до людини, кілограму чи копійки, але продемонструвати загальну обізнаність у цих обставинах з похибкою хоча б у 7-10% необхідно. Практика нашого Об’єднання свідчить про те, що слідчі у таких питаннях не забороняють використовувати відповідні записи, адже якщо директор знає, де такі відомості шукати, то це також підтверджує його реальність. Досить поблажливо слідчі ставляться також і до посилань на бухгалтерію, як місце, де знаходяться більш точні відомості, ніж ті, які були вказані під час допиту.

 

Втім, досить часто штатна одиниця бухгалтера на підприємстві не передбачена, як і не укладено договір про надання бухгалтерських послуг із «бухгалтером-фрілансером». В таких умовах функції бухгалтерії доводиться виконувати самому директору, а тому, вочевидь, для нього не повинно бути таємницею:

6)В якому контролюючому органі на обліку перебуває і до якого подає свою звітність підприємство? На якій системі оподаткування воно перебуває, чи є воно платником ПДВ? З якою періодичністю, в які дати, до яких бюджетів сплачуються ті чи інші податки, збори, інші обов’язкові платежі? Які суми яких податків були сплачені підприємством протягом останніх періодів тощо?

Не можна стверджувати, що слідчий не поставить жодних інших питань, адже їх перелік визначається з урахуванням обставин конкретного кримінального провадження та висловлених припущень, але дуже вірогідно, що питання, зазначені в цій публікації будуть поставлені обов’язково.

Не можна також сказати і того, що впевнені та точні відповіді на ці питання убезпечать бізнес від подальших сумнівів у його відповідності чинному законодавству, але необізнаність у таких обставинах точно призведе до негативних наслідків.

При цьому, в будь-якому випадку слід подбати не лише про володіння директором цією основною інформацією, але  і про забезпечення надання йому під час допиту якісної професійної допомоги адвоката. Безумовно це значно підвищить шанс успішного виходу із ситуації, позначені в цій публікації.

 

З повагою,

Микита Задорожний

адвокат ID Legal Group