Майже чверть століття минуло з дня опублікування Декрету КМУ, яким була установлена система валютного регулювання України, відповідно якого здійснювався валютний контроль за її функціонуванням, визначені повноваження, права та обов’язки суб’єктів валютних відносин, а також була встановлена відповідальність за порушення валютного законодавства
За роки що минули Декрет зазнав багатьох змін, а його положення отримали багато нарікань щодо їх недосконалості. Національний банк України, як головний регулятор, видав цілу низку нормативно-правових актів, які стосуються функціонування валютної системи та здійснення валютного контролю та банківського нагляду за нею. Не буде перебільшенням сказати, що система цього контролю мала ознаки тотального, в першу чергу через здійснення фінансово-валютного нагляду (моніторингу) уповноваженими банками.
І ось нарешті з 07 лютого 2019 року, завдяки введення в дію Закону України «Про валюту і валютні операції» та ряду постанов НБУ (замість 56 підзаконних актів запроваджено 7 основних валютних регуляцій), під гаслом лібералізації та стимулювання економічного розвитку,запрацювали нові правила валютного регулювання та валютного нагляду.
Аналіз всіх новацій валютного законодавства дає підстави стверджувати що перший крок до встановлення принципово-нової системи здійснено, а як в подальшому буде проходити її трансформація, покаже час.
Тепер більш детальніше про основні зміни які торкнуться широкого кола як резидентів: юридичних та фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, а також нерезидентів юридичних та фізичних осіб, які мають рахунки в українських банках, планують здійснювати інвестиції,тощо.
Для юридичних осіб
-
Збільшено граничний строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами до 365 днів. При цьому, якщо станом на дату введення змін законодавства порушень граничних строків 180 днів з боку суб’єктів господарювання не допущено, термін розрахунків також продовжується до 365 днів. Одночасно із збільшенням строків розрахунків визначено, що нагляд за дотриманням строків розрахунків закривається лише після надходження коштів на рахунок в Україні;
-
Скасовано валютний нагляд для експортно-імпортних операцій до 150 тис. грн. Перерахування платежів за кордон до 150 тис. грн. здійснюється тільки із зазначенням в платіжному дорученні реквізитів контракту та мети переказу. Якщо ж перераховується більша сума, до уповноваженого банку надаються відповідні документи. Купівля іноземної валюти на суму менше 150 тис. грн. також відбувається без надання документів,в межах залишку на їх рахунках;
-
Знижено з 1 березня 2019 року норму обов’язкового продажу надходження валютної виручки з 50% до 30%, а в стратегічних планах відміна обов’язкового продажу валюти взагалі;
-
Скасовано вимогу щодо попереднього резервування коштів у гривні для купівлі валюти;
-
Надано можливість репатріювати дивіденди включно за 2018 рік с одночасним обмеженням 7 млн. євро/ місяць;
-
Скасовано ліміт на дострокове погашення зовнішніх зобов’язань. Також дозволяється купувати та накопичувати іноземну на рахунку для таких виплат
-
Скасовані індивідуальні ліцензії, які замінені системою е-лімітів с одночасним обмеженням в сумі 2 млн. ЄВРО/рік;
-
Скасовується реєстрація кредитів від нерезидентів с одночасним скасуванням максимальної процентної ставки по отриманому кредиту ( її розмір може слугувати індикатором ризиковості). Отримання кредиту супроводжується наданням інформації (повідомлення) до інформаційної системи банківської установи. При цьому, якщо кредит отримується на рахунок резидента відкритий за кордоном та обслуговується з нього – повідомляти не потрібно.
-
Скасовано санкції у вигляді припинення зовнішньо-економічної діяльності за порушення строків розрахунків за експортно-імпортними операціями.
-
Дозволено ввіз та вивіз готівкової іноземної валюти та банківських металів ( але існує застереження – за умови передбачення цього статутом).
-
Скасовано подвійний контроль (при надходженні митної декларації до іншого банку) – валютний нагляд здійснює лише банк, який отримав МД.
-
Інші новації, які стосуються укладання валютних СВОПів, форвардних контрактів та здійснення операцій з маржинальної торгівлі.
Хотілося б звернути увагу, що серед новацій є також заборона інвестувати кошти в країну агресора/окупанта, офшорні зони та країни , що не дотримуються рекомендацій FATF.
Для фізичних осіб
-
Онлайн-купівля іноземної валюти в межах ліміту 150 тис. грн/день в одному банку, додатково до ліміту на купівлю готівкової валюти. Такий підхід також запроваджено для банківських металів;
-
Скасовані індивідуальні ліцензії, які замінені системою е-лімітів с одночасним обмеженням в сумі 50 тис. ЄВРО/рік;
-
Збільшено ліміт на перекази іноземної валюти за кордон без відкриття рахунку (з 15 до 150 тис. грн. на рік);
-
Дозволено внесення платежів у іноземній валюті при страхуванні життя;
-
Уніфіковано переміщення валютних цінностей через кордон – обов’язкове декларування для всіх цінностей вартістю в 10 тис. Євро та більше (по курсу НБУ).
Згідно концепції валютної лібералізації операцій фізичних осіб в перспективі передбачена можливість переказів іноземної валюти на території України між рахунками ФО та рахунків їх родичів.
Для нерезидентів
-
Спрощено здійснення операцій за рахунками юридичних осіб нерезидентів в банках України;
-
Дозволяється укладати валютні СВОПи з банками;
-
Здійснювати інвестиції в Україну можна в валютах першої та другої груп класифікатора валют.
-
Лібералізовані операції для банків-нерезидентів.
Вищенаведене не враховує повний спектр запроваджених змін, дієздатність та ефективність яких повинна бути підтверджена подальшим практичним застосуванням всіма суб’єктами валютних відносин.
