Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Моральна шкода, яка має вартісне визначення є вимогою майнового характеру, – Олег Нікітін, адвокат ID Legal Group

На наш погляд ця тема є важливою, зокрема й на даний час, оскільки в подальшому підлягатиме неодноразовому застосуванню при зверненні із відповідними позовними заявами до держави-агресора РФ для відшкодування завданих нею збитків/шкоди (у тому числі моральної) внаслідок військового нападу на нашу державу.

Пригадаємо сутність моральної шкоди, визначеної нормами ЦК України.

Так, зі змісту норм ст. 23 ЦК України зрозуміло, що моральною є шкода, яка спричинила: фізичний біль/фізичні/душевні (моральні) страждання фізичної особи; приниження честі, гідності фізичної особи/завдання шкоди діловій репутації фізичної/юридичної особи.

Саме тому, моральна шкода має не майнові, а особистісні наслідки її завдання.

Частиною третьою вказаної статті ЦК України передбачено, що відшкодовуватися вона може декількома способами: грошовими коштами; майном; іншим способом.

Найбільш поширений у застосуванні в судовій практиці спосіб відшкодування моральної шкоди – це грошова компенсація моральної шкоди.

Даний спосіб є широковживаним тому, що його зручніше визначити для відшкодування цього виду шкоди.

Особливість застосування механізму стягнення моральної шкоди полягає в тому, що вона може підлягати стягненню окремо та незалежно від стягнення і визначення розміру матеріальної шкоди, однак завжди заявляється разом із вимогою про стягнення матеріальної шкоди/збитків, тобто не підлягає окремому судовому розгляду. При цьому, вона не є похідною вимогою від вимоги про стягнення матеріальної шкоди/збитків.

Незалежно від розміру моральної шкоди визначеної позивачем у позовній заяві, суд визначає її розмір самостійно з урахуванням принципів «розумності і справедливості» із розміром завданої шкоди та сукупності обставин кожної конкретної справи, до яких відносяться: характер завданої шкоди (вчиненого правопорушення); глибина спричинених фізичних/душевних страждань; погіршення певних здібностей особи потерпілого/ позбавлення можливості їх реалізувати; ступінь вини особи порушника, яка завдала моральної шкоди потерпілій особі; наявність вини порушника тощо.

Раніше у наших публікаціях також розглядалася тематика щодо висновків судів у трудових спорах щодо визначення розміру моральної шкоди та оцінки судами обґрунтованості доказової бази щодо підтвердження її завдання, підстав та розміру її стягнення.

Сьогодні пропонуємо поговорити про визначення розміру судового збору при заявлені позивачем позовної вимоги про стягнення моральної шкоди.

Як відомо, в процесуальному законодавстві розрізняють вимоги майнового і немайнового характеру, однак безпосередньо у нормах процесуальних кодексів визначення цих термінів відсутнє.

Тож цілком очевидно, що при формуванні позовних вимог позивачами нерідко допускаються помилки щодо визначення виду позовних вимог. Водночас, у рішеннях касаційних судів різних юрисдикцій доволі часто наводиться тлумачення змісту «майновий позов» і «немайновий позов».

Так наприклад, у постанові КГС ВС в справі № 905/105/20 (справа не стосується стягнення моральної шкоди) наведено тлумачення термінів «майновий позов» – об’єктом якого є благо, що підлягає грошовій оцінці та «немайновий позов», в якому об’єктом є благо, що не підлягає грошовій оцінці.

У справі № 523/4124/21 позивач вимогу про стягнення моральної шкоди розглядав як похідну від вимоги про поновлення на роботі, а тому зробив хибний висновок, що за цю вимогу не сплачується судовий збір.

Суди попередніх інстанцій у своїх рішеннях зробили однозначний висновок про необхідність сплати судового збору за вимогу майнового характеру – стягнення моральної шкоди.

Такий же висновок зробив й Касаційний суд у власній постанові від 07.02.2022 р. з наступною мотивацією.

 Моральна шкода відноситься до втрат немайнового характеру, а її відшкодування може здійснюватися, зокрема, за рахунок компенсації грошовими коштами, то позовна вимога про стягнення моральної шкоди в цьому випадку стає майновою вимогою, відповідно судовий збір за таку вимогу підлягає сплаті як за вимогу майнового характеру.

Крім того, процесуальне законодавство не здійснює поділ позовних вимог на первинні чи похідні, водночас презюмує, що кожна із заявлених у позові вимог повинна бути розглянута судом окремо із дотриманням принципів пропорційності та верховенства права.

З огляду на вищезазначене, можливо зробити узагальнення вказаних норм ЦК України та висновків суду, що вимога про відшкодування моральної шкоди, якщо вона має грошову вартість визначається як вимога майнового характеру, заявляється одночасно із вимогою про стягнення матеріальної шкоди, однак є окремою вимогою, яка розглядається судом з урахуванням обставин справи та наявних доказів, що обґрунтовують підстави її заявлення та підтверджують визначений розмір.