Криптовалюта, як інструмент розрахунку, існує на фінансовому ринку вже досить довгий період. До прикладу Bitcoin з’явився 16 років тому. Проте в Україні даний інструмент легалізувати намагаються лише з недавнього часу. Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики повідомляє, що в Україні планується легалізація криптовалют до літа 2025 року.
Так, на сьогодні, існує два зареєстрованих законопроєкти: №10225 (від Податкового комітету) і №10225-1 (від Мінцифри). Основна різниця даних законопроектів, стосовно оподаткування, полягає в перехідних положеннях, щодо пільги з оподаткування доходів від криптовалюти.
Відповідно до п.72 Перехідних положень Законопроекту №10225-1 передбачено, що тимчасово, починаючи з дати набуття чинності цим Законом, протягом трьох перших звітних років від дати набуття чинності цим Законом для інвестиційного прибутку від операцій з віртуальними активами застосовуються ставки податку на доходи фізичних осіб – 5 відсотків, а протягом наступних п’яти звітних років – 9 відсотків. Право на ставки, передбачені цим пунктом, матимуть ті платники податку на доходи фізичних осіб, сума інвестиційного прибутку від операцій з віртуальними активами яких не перевищує 7 млн. грн. протягом одного звітного року.
Перед тим, як розглянути основні нововведення даних законопроектів стосовно оподаткування, варто розглянути яким чином планують легалізувати даний інструмент. Основний закон який буде регулювати ринок криптовалюти це Закон України «Про віртуальні активи» від 17 лютого 2022 року № 2074-IX, який ще не набрав чинності.
Цим законом введено поняття віртуальний актив, а саме це нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі.
Варто відмітити, що відповідно до п. 7. Розділу ІІ Закону «Про віртуальні активи» –віртуальні активи не є засобом платежу на території України та не можуть бути предметом обміну на майно (товари), роботи (послуги).
Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики повідомлено на форумі по ЕП «Перспективи для інвестицій всередині країни» оподаткування криптовалюти передбачається за моделлю цінних паперів, зокрема, при виведенні активів у валюту.
Отже платники не зможуть здійснювати розрахунки криптовалютою, натомість це буде віртуальний актив за моделлю цінних паперів.
Перейдемо до оподаткування даного інструменту. Для юридичних осіб, законопроектом введено ряд різниць. Основний принцип полягає в тому, що платники податку окремо визначають загальний фінансовий результат від операцій з віртуальними активами (п. 141.2 1 .1. законопроекту).
Низкою податкових різниць фінансовий результат до оподаткування збільшується або зменшується на суму витрат, або доходів пов’язаних з операціями проведеними з віртуальними активами. Тобто фінансовий результат який відображено в бухгалтерському обліку нівелюється до нуля для результатів оподаткування.
Для оподаткування, фінансовий результат (прибуток або збиток) від операцій з продажу або іншого відчуження віртуальних активів визначається як сума доходів, отриманих від продажу або іншого відчуження віртуальних активів, зменшених на вартість віртуальних активів. Перелік витрат, що враховується при здійсненні операцій з віртуальними активами та документів (первинних документів), які є підтвердженням доходів та/або витрат за такими операціями, затверджується Національною комісією з цінних паперів (п. 141.21 .4. законопроекту).
Варто відмітити, що збиток від проведених операцій не відображаються в фінансовому результаті до оподаткування, а переноситься в рахунок погашення майбутніх доходів, натомість дохід від проведених операцій відображається у фінансовому результаті.
Що стосується ПДВ, то такі операції не є об’єктом оподаткування, за винятком віртуальних активів, визначених індивідуальними ознаками.
Законопроектом також виключена можливість здійснення операції з віртуальними активами платниками єдиного податку першої – третьої груп. У випадку проведення таких операцій їм доведеться перейти на загальну систему оподаткування.
Для фізичних осіб розрахунок доходів по операції з віртуальними активами, застосовується по принципу інвестиційного прибутку з цінними паперами. Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року, та на суму непогашених річних інвестиційних збитків, задекларованих в попередніх звітних (податкових) роках.
Цікавим нововведенням є те, що при проведенні операцій з інвестиційними активами через податкового агента, не зважаючи на те що агент нараховує та сплачує податок за фізичну особу, у такої особи все одно виникає обов’язок подати річну декларацію про доходи та відобразити проведені операції.
Стосовно пільги для фізичних осіб протягом трьох перших років – 5%, та наступних п’яти років 9%, зауважимо, що на сьогодні Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики не підтримує ініціативу Мінцифри в законопроекті №10225-1 та наполягає на тому що «криптоактиви мають оподатковуватися так, як і інші інвестиційні активи, тут немає підстав для введення двох різних режимів оподаткування». Тому, поки що не зрозуміло, який з двох законопроектів ухвалить Верховна рада.
Отже, чекаємо на ухвалення законопроектів, та на підтвердження заяви Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики про те, що до літа 2025 року в Україні буде офіційно легалізована криптовалюта.
З повагою,
Вячеслав Коморний
податковий аудитор ID Legal Group
