Стаття опублікована в газеті «все про бухгалтерський облік» № 21
З 01.01.2024 р. почав діяти новий розмір мінімальної заробітної плати. У зв’язку з цим, хотілось би зупинитись на деяких моментах нарахування лікарняних та декретних виплат.
Всі пам’ятають, що наприкінці грудня 2022 р. сталися зміни у порядку виплати лікарняних (див. зміни до Порядку № 1266). В результаті лікарняні та декретні почав виплачувати Пенсійний фонд України. А отже, для отримання коштів на їх оплату, роботодавці мають подавати розрахунки до ПФУ.
Бухгалтеру, який нараховує лікарняні, необхідно пам’ятати, що ці виплати будуть складатися з 2 частин: 1) оплату перших 5 днів тимчасової непрацездатності, яка завжди, незалежно від причини хвороби, буде оплачувати підприємство, за рахунок коштів роботодавця, та 2) виплату допомоги тимчасово непрацездатному, яка, починаючи з 6-го дня, оплачується Пенсійним фондом, тобто за рахунок державних коштів.
Що стосується допомоги, яка виплачується батькам, які доглядають хвору дитину або іншого хворого родича (звісно ж члена сім’ї), та декретної допомоги (по вагітності та пологах), то ці виплати, одразу, починаючи з першого дня, проводяться виключно за кошти держави (ст.ст. 15, 18 Закону № 1105).
Дуже важливо не пропустити термін подання заяви про виплату до Пенсійного фонду. Тому що з 01.01.2023 р. ці виплати здійснюють лише тоді, коли заява про їх призначенням надійшла продовж 6 календарних місяців, починаючи з дня відновлення працездатності, закінчення декретної відпустки, тощо (ст. 24 Закону №1105). В цьому на допомогу бухгалтеру приходить електронний кабінет ПФУ (portal.pfu.gov.ua), який надає змогу контролювати відкриття і закриття лікарняних по працівникам підприємства, подавати заявки на виплату коштів, а також, що не менш важливо у наш не легкий час – своєчасно звітувати про проведені виплати у електронному вигляді.
Розміри допомоги по тимчасовій непрацездатності, залежать від страхового стажу працівника:
– до 3-х років – 50% середньої зарплати (доходу);
– від 3-х до 5років – 60%;
– від 5 до 8 років -70%;
– понад 8 років – 100%.
Не залежать від стажу, та проводять у розмірі 100% середньої зарплати лікарняні виплати:
- 1-3 категоріям чорнобильців;
- виплати по догляду за дитиною віком до 14 років, що захворіла та є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності, членам сімей загиблих(померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;
- особам, віднесеним до жертв відповідно до Закону України від 23.03.2000 р. № 1584-III;
- донорам (ст. 20 Закону України від 30.09.2020 р. № 931-IX);
- особам, що підпадають під дію Закону України від 17.04.1991 р. № 962-XII.
Якщо протягом 12 місяців перед оформленням лікарняного працівник має страховий стаж менше ніж 6 місяців, лікарняні обчислюємо виходячи з нарахованої цьому працівнику зарплати, з якої сплачується ЄСВ, але з розрахунку на місяць не вище за розмір мінзарплати, який діяв у місяці настання тимчасової непрацездатності, тобто у періоді оформлення лікарняного (з 01.01.2024 р. — 7100 грн / 30,44 = 233,25 грн, з 01.04.2024 р. — 8000 грн / 30,44 = 262,81 грн);
Декретні, в таких випадках, обчислюємо з урахуванням суми нарахованої зарплати, з якої сплачується ЄСВ, але не вище розміру 2 мінзарплат на місяць (виходячи з мінзарплати, що діє на дату відкриття лікарняного): з 01.01. 2024 р.— 466,50 грн, з 01.04.2024р. — 525,62 грн.
Які ж кроки необхідно зробити бухгалтеру, щоб правильно визначити розмір виплат за лікарняним листком? Для початку, треба визначити розрахунковий період (РП). Цей період, за загальними правилами розраховують виходячи з доходів працівника за 12 календарних місяців.
Якщо працівник на підприємстві працює менше 12 місяців, для нього РП будуть повністю відпрацьовані місяці, до місяця, в якому відкрито лікарняний. Якщо ж працівник за РП не працював жодного робочого дня (звісно ж при наявності поважних причин), для нього середня ЗП буде визначатись виходячи з встановленого штатним розкладом окладу (тарифної ставки) поділеної на 30,44 (середня кількість днів у місяці).
Важливо не забувати, про те, що коли працівника прийняли на підприємство у перший робочий день місяця, але не з першого календарного числа цього місяця, участі в РП цей період не бере.
Коли працівник пропрацював за останнім основним місцем роботи менше ніж календарний місяць, РП, у цьому випадку, буде визначатись за фактично відпрацьовані календарні дні до дати відкриття лікарняного (п. 27 Порядку №1266).
Наступним завданням для бухгалтера буде виключення з розрахункового періоду днів, що не відпрацьовані з поважних причин. Тут важливо звернути увагу на те, що з 07.06.2023 р. період мобілізації, у якому за працівником не зберігалась середня зарплата, відноситься до періоду, не відпрацьованого з поважних причин. Такий час, як перебування в оплачуваних відпустках, на курсах підвищення кваліфікації, у вимушеному простої, тощо, з РП не виключається. Виплати за ці дні враховують у розрахунку середньоденної зарплати (звісно за обов’язкової умови сплати з них ЄСВ).
Після цього, обчислюємо середньоденну зарплату, враховуючи процент, що відповідає розміру страхового стажу.
Середню заробітну плату для оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок підприємства обчислюють на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої зарплати (п. 32 Порядку №1266). Відповідність розрахунку середньоденної ЗП поданим звітам, для самоконтролю, теж можна перевірити у кабінеті ПФУ.
Що стосується сумісників, то їм допомога за перші 5 днів виплачується за усіма місцями роботи. Тому в цьому випадку важливо контролювати сумарну зарплату, адже загальна сума виплат загальних виплат не повинна перевищувати максимальну величину бази для нарахування ЄСВ (з 01.01.2024 р. – 106 500,00 грн, з 01.04.2024 р. – 120 000,00 грн). Отже, якщо працівник, що знаходився на лікарняному, працює на кількох роботах за сумісництвом, то нам обов’язково необхідні довідки про його середню ЗП за всіма місцями роботи (п. 30 Порядку№1266).
А от декретні сумісникам та допомогу з тимчасової втрати працездатності від ПФУ виплачують лише за одним місцем роботи! Середньоденну заробітну плату обчислюємо шляхом діленням нарахованої працівнику за РП заробітної плати, на яку нараховано ЄСВ, на кількість календарних днів, відпрацьованих у РП, без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин (п. 3 Порядку №1266).
При визначенні середньоденної ЗП дуже важливо пам’ятати наступне. При розрахунку лікарняних обов’язково треба дотримуватись правил застосування загального трудового стажу та не забувати про деякі нюанси, пов’язані з визначенням середньоденних доходів. Так, наприклад, працівник пропрацював на підприємстві 4 місяці, перед цим не працював рік, має страховий стаж 12 років, тобто виплата 100%. Середньоденна зарплата працівника за 4 місяці становить 700 грн, середньоденна зарплата виходячи з мінзарплати – 233,25 грн (7100:30,44). Розрахунок лікарняних за перші 5 днів проводиться виходячи з середньоденної зарплати, обчисленої з мінзарплати, тобто з меншої суми. Якщо працівник, захворів у перший день роботи, та при цьому має страховий стаж 11 років, але не має 12 місяців стажу перед настанням страхового випадку, середньоденна фактична зарплата становить – 200 грн (тарифна ставка : 30,44), середньоденний дохід виходячи з мінзарплати 7100 грн – 233,25 грн – лікарняні розраховуємо на рівні 100%, виходячи із меншої середньої зарплати за фактичними даними.
Наостанок, хочеться побажати усім міцного здоров’я та не хворіти у цей не простий для нашої країни час, а бухгалтерам успіхів у їх не легкій, але такій потрібній роботі.
З повагою,
Тетяна Савчук, аудитор
керівник практики ТЦУ та аудиту
ID Legal Group
