Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Порядок вручення повістки у кримінальному провадженні та його наслідки, – Вікторія Горожанова, адвокат ID Legal Group

У відповідності до вимог ст.135 Кримінального процесуального Кодексу України виклик особи у кримінальному провадженні здійснюється кількома шляхами, одним з яких є вручення повістки особисто.

Співробітники правоохоронних органів під час проведення досудового розслідування вправі викликати для дачі показань будь-яку особу. Один із варіантів виклику – вручення повістки про виклик особисто. Таке вручення може відбуватись будь де і практично в будь-який час. Так, правоохоронці як правило вручають повістки за місцем проживання або роботи особи, яка підлягає виклику.

Особа, яку викликають шляхом вручення повістки за місцем роботи або місцем проживання має два варіанти: або прийняти повістку або відмовитись від її прийняття. Однак відмова від прийняття повістки, тобто фактично відмова розписатись про її отримання, як правило, не має ефективності, оскільки в такому разі правоохоронці повинні письмово, в присутності свідків (понятих) зафіксувати відмову особи і те, що вона все ж таки повідомлена про виклик у кримінальному провадженні.

Які ж наслідки має прийняття повістки під підпис? Звичайно особа, яка отримала повістку під власний підпис, бере на себе зобов’язання з’явитись за викликом у місце і в той час, який вказаний в повістці. Однак, законодавством передбачені і поважні причини неявки.

До основних і найбільш розповсюджених поважних причин неявки за викликом (після отримання повістки особисто) у кримінальному провадженні у відповідності до ст.138 КПК України зокрема є:

·       затримання особи після одержання повістки (можливо у іншому кримінальному провадженні);

·       обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші);

·       тяжка хвороба або лікування(стаціонарне) в медичному закладі у зв’язку з хворобою або вагітністю;

·       смерть близьких родичів, членів сім’ї або серйозна загроза їхньому життю;

·       несвоєчасне одержання повістки про виклик;

·       інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють явку особи на виклик.

 

Тільки в разі відсутності поважних причин неявки, законодавець передбачає можливість приводу особи за рішенням (ухвалою) суду. Для отримання слідчим (прокурором) ухвали про привід, суду необхідно надати докази про обізнаність особи (свідка, підозрюваного) про його виклик та неявку за таким викликом. Таким доказом є корінець повістки з підписом особи, яку викликали.

У відповідності до вимог ст.139 КПК України тільки в разі неявки особи за викликом без поважних причин або особа не повідомила про причини неприбуття за викликом можуть настати такі наслідки:

–      за клопотанням слідчого судом може бути накладено грошове стягнення (від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму)

–      за клопотанням слідчого судом може бути застосований привід

Існують і виключення – привід не може бути застосований до певного колу осіб. До таких осіб відносяться: неповнолітні, вагітні жінки, інваліди першої та другої групи, особи, які виховують (одноосібно) дітей до 6 років або дітей-інвалідів та особи, які не можуть в силу закону бути допитані як свідки.

За злісне ухилення від явки за викликом (систематичне) передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу.

 

Обставини у різних кримінальних провадженнях звичайно кардинально відрізняються, і особа, яку викликають, самостійно приймає рішення щодо явки або неявки за викликом. В кожному конкретному випадку слід враховувати ступінь ефективності прийнятого рішення та можливість погіршення ситуації за наслідками неявки.

Для прийняття правильних і ефективних рішень, дотримання закону, якісного захисту Ваших інтересів радимо звертатись до адвокатів у відповідній галузі права.