Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Важливі зміни у критеріях щодо нерезидентів для цілей трансфертного ціноутворення, – Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group

З 01-го січня 2025 року набули чинності зміни, які покликані актуалізувати вимоги до контрагентів, що визнаються контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення. Першопричиною такої актуалізації були зміни до Податкового кодексу України (ЗУ №3813-ІХ, що набув чинності з 01.08.2024 року). Зокрема, цим ЗУ уточнено пункт 39.2.1.2, який висуває критерії до визнання юрисдикцій низько податковими, орієнтуючись на міжнародні стандарти та нові виклики у сфері податкового адміністрування. Серед ключових критеріїв, що впливають на включення держави до переліку, зазначені:

  • Віднесення держави до офшорних зон;
  • Невиконання державою рекомендацій міжнародних організацій у сфері боротьби з відмиванням коштів або фінансуванням тероризму;
  • Відсутність або неналежний рівень обміну податковою інформацією з Україною протягом двох останніх років.

Тим же ЗУ додано новий п. 39.2.1.21 , яким запроваджено критерії для цілей формування переліку ОПФ, які не сплачують корпоративний податок. На виконання нового пункту 39.2.1.21 була прийнята Постанова КМУ від 15.11.2024 року №1307, яка внесла формальні зміни до Постанови КМУ від 04.07.2017 року №480: змінено саму назву Переліку ОПФ та посилання на пункт ПКУ. При цьому перелік ОПФ фактично не зазнав змін та залишається у складі, який діяв і до запроваджених змін. Проте! В контексті переліку специфічних організаційно-правових форм (ОПФ), новим підпунктом 39.2.1.21 ст. 39 ПКУ запроваджено критерії, за якими операції з контрагентами – нерезидентами, які включені до Переліку ОПФ не будуть вважатись контрольованими: якщо нерезидент надасть відповідну довідку (до 1 жовтня року, що настає за звітним), яка засвідчує його резидентський статус, крім держав (територій), що включені до переліку держав (територій) відповідно до підпункту «в» п. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ. Наразі ще не має чітких роз’яснень щодо механізму та форми подачі таких довідок, проте цю вимогу потрібно взяти до уваги усім платникам податків: працюєте з нерезидентами – вимагайте довідки про їх резидентський статус, щорічно!

 

Також внесені зміни до Постанови КМУ від 27.12.2017 року №1045, яка затверджувала перелік низько податкових юрисдикцій. Оновлений перелік відповідає критеріям пункту 39.2.1.2 ст. 39 ПКУ. Із ключового:  згідно з оприлюдненими змінами перелік держав скоротиться з 78 до 46. Серед виключених держав такі популярні юрисдикції як: Кіпр, Ірландія, ОАЕ, Ліхтенштейн, Боснія і Герцеговина, Молдова, Узбекистан та інші. Натомість до переліку додано велику кількість острівних держав чи держав, які відверто не підтримують міжнародну співпрацю у боротьбі з відмиванням брудних коштів, таких як наприклад: Американське Самоа, Республіку Союзу М’янма, Гуам, КНДР та Фіджі. Такі зміни покликані зробити список більш актуальним і сприяти ефективнішому контролю за трансфертним ціноутворенням.

Заради справедливості варто відмітити, що оновлені вимоги п. 39.2.1.2 визначають, що випадку внесення зміни до переліку КМУ після 30 листопада, то такі зміни застосовуються з 1 січня другого звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни. Тобто згідно чинного законодавства варто було очікувати, що оновлений перелік мав діяти починаючи із 01.01.2026 року. Проте, в Прикінцевих положенням ЗУ №3813-ІХ була визначена вимога цей список затвердити до 01.01.2025 року з метою його використання вже з 01.01.2025 року. Саме тому на сайті ВРУ зазначена дата оприлюднення змін – 01.01.2025 року та дата набрання чинності оновленим Переліком №1045 – з 01.01.2025 року.

 

З повагою,

Тетяна Савчук, аудитор

керівник практики ТЦУ та аудиту

ID Legal Group