12 лютого 2025 року Верховний Суд України, розглядаючи справу № 645/5124/23 (провадження № 61-16561св24, ЄДРСРУ № 125125068), знову звернув увагу на питання, яке хвилює багатьох підприємців та самозайнятих осіб: чи можна використовувати звичайні рахунки фізичної особи для господарської діяльності?
Суд чітко вказав: така практика може мати серйозні наслідки, включно з визнанням клієнта «ризиковим» та припиненням відносин із банком.
Нормативне регулювання:
ЦК України
- Стаття 1066, 1068 ЦК України: банк зобов’язаний виконувати операції за рахунком клієнта та не має права довільно обмежувати право розпоряджатися коштами.
- Стаття 1074: встановлює вичерпний перелік випадків, коли розпорядження коштами може бути обмежене (рішення суду, підозра у відмиванні доходів, фінансуванні тероризму тощо).
- Стаття 1075: визначає право банку розірвати договір банківського рахунка у разі відсутності операцій протягом року, порушення вимог фінмоніторингу чи інших випадків, передбачених договором, та
Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів…» (2020)
- Банки зобов’язані застосовувати ризик-орієнтований підхід.
- Якщо клієнт віднесений до групи з «неприйнятно високим ризиком», банк має право в односторонньому порядку розірвати договір.
- Клієнт повинен надавати документи, що підтверджують походження коштів.
Таким чином, закон прямо дозволяє банку припиняти відносини з клієнтами, які використовують особисті рахунки у спосіб, що може вважатися ризиковим.
У Судовій практиці Верховний Суд неодноразово аналізував подібні ситуації:
- Постанова від 09.10.2019 у справі № 761/28762/18: банк не може розривати договір без доведених підстав ризиковості.
- Постанова від 21.11.2022 у справі № 757/35987/20: якщо банк формально визнав клієнта «ризиковим» без належних доказів, розірвання є незаконним.
- Постанова від 20.12.2023 у справі № 757/34905/22-ц: застосування ризик-орієнтованого підходу має базуватися на внутрішніх документах банку та рекомендаціях регулятора.
Зі свіжої практики 2025 року у справі № 645/5124/23 Верховний Суд підкреслив, що використання особистих рахунків фізичної особи для бізнес-операцій саме по собі є підставою для підвищення рівня ризику.
Це означає, що навіть без підтвердження факту відмивання коштів чи іншого порушення, сам факт ведення господарської діяльності через «звичайні» рахунки може спричинити проблеми.
Практичними наслідками для підприємців є:
- Підвищений ризик блокування рахунку.
Якщо банк виявить регулярні зарахування від господарської діяльності на особистий рахунок, він може віднести клієнта до групи високого ризику. - Розірвання договору банківського рахунку.
При встановленні «неприйнятно високого ризику» банк має право односторонньо закрити рахунок. - Можливі перевірки та фінансовий моніторинг.
Клієнта можуть зобов’язати надати документи щодо джерел походження коштів, договорів із контрагентами тощо. - Судові спори.
У разі закриття рахунку чи блокування коштів єдиним механізмом захисту стає суд, проте успіх можливий лише тоді, коли банк не дотримався встановленої процедури.
Що варто робити підприємцям, щоб запобігти неприємних ситуацій?
- Відкривати окремі рахунки ФОП чи юрособи для господарської діяльності. Уникати змішування особистих і бізнесових коштів.
- Зберігати всі первинні документи (договори, акти, накладні), щоб за потреби підтвердити походження коштів.
- Ознайомитися з внутрішніми правилами банку щодо фінансового моніторингу. У разі необґрунтованого блокування — звертатися до суду, посилаючись на практику Верховного Суду.
Звертаємо Вашу увагу на те, що Рішення Верховного Суду від 12 лютого 2025 року підтвердило: особисті рахунки фізичної особи не повинні використовуватися для бізнесу!!!
Такі дії автоматично збільшують ризик визнання клієнта «потенційним порушником» у межах фінансового моніторингу, що може призвести до блокування рахунків, розірвання договорів із банком та судових спорів.
Тому для підприємців критично важливо чітко відокремлювати особисті фінанси від підприємницьких, щоб уникнути проблем як із банками, так і з контролюючими органами.
З повагою,
Тетяна Савчук, аудитор
керівник практики ТЦУ та аудиту
ID Legal Group
