Нормами Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) урегульовано порядок розгляду справ, у тому числі у спрощеному провадженні.
Зокрема, в адміністративних справах, які мають незначну складність, суди наділено правом розглядати їх у спрощеному позовному провадженні.
Питання стосовно розгляду справи у спрощеному провадженні суддя вирішує під час відкриття провадження шляхом винесення відповідної ухвали.
Законодавець в КАС України виключив можливість проводити підготовче засідання під час розгляду справи в спрощеному провадженні.
За відсутності клопотань учасників справи щодо проведення судових засідань за їх участі вказана категорія справ розглядається судом без повідомлення сторін про такі засідання та за наявними у справі матеріалами, що були надані учасниками справи. Однак, у разі подання клопотання учасниками справи або за ініціативою суду розгляд справи має проводитися в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін про дату та час проведення цього засідання, оскільки відсутність підготовчого засідання не позбавляє можливості заслухати доводи та аргументи учасників, які мають значення для прийняття рішення по справі.
У зв’язку з цим, пропонуємо проаналізувати висновки Касаційного суду у справі № 480/106/19щодо неповідомлення позивача (платника податків) судом І інстанції про виявлені судом після відкриття провадження обставини справи стосовно пропуску строку для подання позову та ненадання часу на подання заяви для його поновлення.
Предметом спору у цій справі було визнання дій податкового органу протиправними і скасування вимоги щодо сплати недоїмки.
КАС України встановлено строки в межах якого може бути поданий до суду позов.
Ухвалою суду І інстанції, яка підтримана апеляційним судом позов залишено без розгляду у зв’язку ізпропуском платником строків для подання позову та не подання ним до суду заяви про поновлення строку, в якій були б наведені поважні причини такого пропуску та прохання про поновлення пропущеного строку.
Позивач не погоджуючись із висновками суду І інстанції та апеляційного суду подав до Касаційного суду скаргу, аргументуючи її тим, що судом І інстанції йому не було надано (встановлено) строк на подання заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до суду із можливістю обґрунтування поважності причини цього пропуску.
Касаційний суд мотивував своє рішення нормами КАС України, які визначають повноваження суду І інстанції щодо необхідності з’ясування ним після отримання позову додержання позивачем встановленого строку для подання цього позову, а в разі його пропуску – наявність поважних причин для його поновлення. При цьому, за відсутності клопотання позивача про поновлення такого строку суд може залишити позовну заяву без розгляду, однак відсутність клопотання позивача не позбавляє права суд вжитивсіх необхідних заходів для з’ясування обставин справи, і зокрема залишити позовну заяву без руху та надати можливість позивачу у встановлений строк для надання заяви про поновлення строку.
Як зазначено колегією суддів Касаційного суду, якщо після відкриття провадження у справі, що розглядається у спрощеному провадженні постає питання щодо залишення позову без розгляду, то його з’ясування та вирішення не є можливим без виклику сторін.
Натомість, під час розгляду вказаної справи суд І інстанції вирішивши проводити її розгляд у спрощеному провадженні та виявивши факт пропуску позивачем строку для подання позову, не вчинив дій, спрямованих на з’ясування доводів позивача з цього питання (зокрема, щодо необхідності проведення судового засідання із викликом сторін або переходу до розгляду даної справи в загальному провадженні та проведення підготовчого судового засідання, в якому з’ясувалися б відповідні обставини).
Касаційний суд вважає, що суди попередніх інстанцій діяли не у спосіб, визначений процесуальним законом, оскільки залишили позов без розгляду та не з’ясували причини пропуску, що призвело до обмеження права позивача на оскарження вимоги.
Отже, за результатами розгляду відповідної скарги платника Касаційний суд частково задовольнив позов платника, скасував рішення суду І інстанції та апеляційного суду, а справу направив до суду І інстанції для продовження її розгляду.
Таким чином, враховуючи динамічність змін у судовій практиці, рекомендуємо на стадії підготовки позову до суду приділяти особливу увагу питанню аргументації подання позову до суду в межах встановлених процесуальних строків, оскільки нормами КАС України закріплено права суду на залишення позову без розгляду у разі пропущення вказаних строків. При цьому, слід враховувати можливість реалізації права учасника справи під час відкриття спрощеного провадження на подання клопотання про проведення судового засідання за його участі.
