Увага ДПС України до контрольованих операцій платників податків зростає з кожним роком. Також напрацьовується певна судова практика в розгляді спірних моментів з питань донарахування податку на прибуток при невідповідності проведених платниками контрольованих операцій принципу «витягнутої руки».
На наш погляд, висновки по справі №160/3387/22, за розглядом якої Верховний Суд підтвердив обґрунтованість донарахування з питань ТЦУ, будуть особливо корисними та цікавими для підприємств які проводять контрольовані операції з сировинними матеріалами та зобов’язані використовувати при обґрунтуванні ціноутворення метод порівняльної неконтрольованої ціни (ПНЦ). Суть справи полягала в обґрунтуванні вибору та використанні джерела інформації, на основі якої будувались розрахунки ринкового діапазону цін на експорт карбаміду певної марки, які склалися на ринку на момент проведення контрольованих операцій.
Так, платник податків для цілей обґрунтування відповідності цін принципу «витягнутої руки» використав декілька джерел інформації: інформаційно-аналітичне видання «Товарний монітор. Україна» видавництва Держзовнішінформ, звіт «Фактографічна довідка Експорту карбаміду і аміаку з України в IV кварталі 2016 року» Державного підприємства «Черкаський дослідний інститут техніко-економічної інформації в хімічній промисловості», разову індивідуальну ліцензію, видану Міністерством економічного розвитку та торгівлі, інформацію щодо поставок аналогічного товару конкурентами платника податків. При цьому для порівняння ринкові ціни брались на дату, близьку до дати укладання контракту, а не до дати фактичної поставки, яка відрізнялась у різних випадках на понад 20-30 днів.
Натомість податковий орган у своїх доводах наголосив, що сутність принципу «витягнутої руки» в податковому законодавстві побудована за логікою «під час здійснення операції», тому для цілей ТЦУ ціна повинна визначатися на дату здійснення контрольованої операції (дату переходу права власності на товар), а не на дату укладення зовнішньоекономічного договору.
Крім того, для цілей вибору джерел інформації податковим органом враховано лише одне джерело інформації – інформаційно-аналітичне видання «Товарний монітор. Україна» видавництва Держзовнішінформ. Суд погодився з тим, що контролюючий орган використовував інформаційно-аналітичне видання «Товарний монітор. Україна» від ДП «Держзовнішінформ» як основне джерело для перевірки відповідності цін на експорт карбаміду принципу «витягнутої руки». Це видання публікувало ціни на товарному ринку, базуючи їх на даних укладених угод, що дало змогу встановити, що ціни, зазначені у виданні, краще відображають реальні умови КО, ніж інформація з інших джерел, які використовував платник податків (а саме, разову індивідуальну ліцензію на зовнішньо-економічну операцію, фактографічну довідку експорту карбаміду та аміаку з України, інформацію по котирувальним цінам світових бірж).
Контролюючий орган обґрунтував невідповідність використання платником податків інших джерел інформації вимогам пп.39.5.3 п.39.5 ст.39 ПКУ. В тому числі податковим органом наголошено, що режим індивідуального ліцензування накладає певні обмеження, але не може визначає ціни для зовнішньоекономічних операцій.
Верховний Суд погодився з висновками контролюючого органу, що інформація з товарних бірж, перелік яких визначений у Постанові КМУ від 08.09.2016 року № 616 «Про затвердження переліку товарів, що мають біржове котирування, та світових товарних бірж для встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», не підходить для оцінки відповідності умов КО принципу «витягнутої руки». Це пояснюється тим, що на біржах торгують похідними фінансовими інструментами (ф’ючерсами), а не укладаються угоди на постачання реальних товарів. Для ф’ючерсних контрактів характерно проведення взаєморозрахунків після закінчення терміну дії контракту, або укладання зворотних операцій однією із Сторін КО до закінчення терміну дії контракту.
Також судом підтверджено, що контролюючий орган правильно порівняв ціни КО з діапазоном цін на найближчу дату до проведення КО, коли відбувся перехід права власності на товар, з огляду на волатильність ринку (показник, який характеризує тенденції зміни ринкових цін і доходів впродовж певного часу) та вимоги пп.39.3.3.3 пп.39.3.3 п.39.3 .ст.39 ПКУ.
Таким чином, Верховний Суд підтвердив обґрунтованість висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог статті 39 Кодексу, що призвело до сплати платником податків до бюджету 13,9 млн гривень.
Сподіваємось, що наведена інформація допоможе Вам приймати вірні управлінські рішення при плануванні контрольованих операцій в своїй господарській діяльності.
З повагою,
Тетяна Савчук, аудитор
керівник практики ТЦУ та аудиту
ID Legal Group
