1 серпня 2026 року стало важливою датою для бізнесу у питанні строків податкових перевірок. Для більшості платників податків на перший план знову виходить звичайне правило 1095 днів. Період, коли через карантинні та воєнні обмеження строки давності фактично розтягувалися на значно довший час, поступово залишається у минулому.
Проте тут важливо правильно розуміти, що саме відбулося.
1095-денний строк не був заново запроваджений 1 серпня 2026 року. Його перебіг фактично відновився ще 1 серпня 2023 року, коли законодавство змінило правила, що діяли під час карантину та воєнного стану. А 1 серпня 2026 року минуло рівно три роки — тобто ті самі 1095 днів.
Саме тому ця дата є своєрідною межею, після якої вплив старих мораторних періодів для більшості звичайних податкових зобов’язань практично вичерпується.
Основне правило знову — три роки
Пункт 102.1 Податкового кодексу України встановлює загальний строк, протягом якого контролюючий орган може провести перевірку та визначити суму грошового зобов’язання платника, — 1095 днів.
Зазвичай відлік починається з дня, наступного за останнім днем граничного строку подання відповідної декларації. Якщо декларацію подали із запізненням — відлік прив’язується до дати її фактичного подання.
ДПС у своїх актуальних роз’ясненнях також виходить із загального 1095-денного строку.
Це принципово важливо не тільки для можливості донарахувати податки.
Верховний Суд сформував позицію, відповідно до якої після закінчення строку, встановленого пунктом 102.1 ПКУ, контролюючий орган не лише втрачає можливість визначати додаткові грошові зобов’язання, а й не повинен проводити перевірку правильності відображення таких зобов’язань за періодом, строк давності щодо якого вже минув. Такий підхід, зокрема, простежується у постанові Верховного Суду від 19 грудня 2024 року у справі №440/4414/18.
Чому перевірки раніше могли заходити значно глибше.
Проблема останніх років полягала в тому, що звичайний трирічний строк фактично перестав бути простими «трьома роками назад від дати перевірки».
Спочатку на строки вплинув карантин, а після початку повномасштабної війни — спеціальні правила воєнного часу. Періоди зупинення строків давності дозволяли податковим органам охоплювати перевіркою значно давніші операції.
Через це бізнес міг зіткнутися з перевіркою документів за періоди, які за звичайних умов давно вийшли б за межі 1095 днів.
З 1 серпня 2023 року ситуація почала повертатися до стандартної моделі. А після 1 серпня 2026 року аргумент про мораторій уже не може автоматично використовуватися для безкінечного розширення періоду перевірки.
Інакше кажучи, додавати до кожної нової перевірки 1095 днів плюс увесь період карантинного та воєнного зупинення строків без урахування конкретної декларації та дати її подання неправильно.
Наскільки далеко назад податкова може перевіряти після 1 серпня 2026 року.
Єдиної календарної дати для всіх податків немає. Необхідно дивитися, яка саме декларація перевіряється та коли спливав граничний строк її подання.
Наприклад, для місячної звітності відлік може завершуватися протягом будь-якого місяця. Для квартальної — дата буде іншою. Для річної декларації строк відповідно відраховується від її власного граничного строку подання.
Зокрема, для своєчасно поданої місячної декларації за липень 2023 року відповідна межа настає у серпні 2026 року. Для квартальної звітності за II квартал 2023 року — також у серпні 2026 року, залежно від установленого строку її подання. Водночас щодо річної декларації за 2023 рік ситуація інша, оскільки строк її подання припадав уже на 2024 рік.
Тому формула «податкова має право перевірити останні три календарні роки» теж не зовсім точна. Правильніше рахувати 1095 днів від конкретної граничної або фактичної дати подання декларації.
Чи означає це, що перевірки за 7–10 років тепер неможливі.
Для звичайної податкової перевірки, до якої застосовується стандартний пункт 102.1 ПКУ, головною межею є саме 1095 днів.
Але твердження, що після 1 серпня 2026 року «нікого і ні за яких обставин не можна перевіряти більш ніж за сім років», було б неправильним.
Є спеціальні правила.
Наприклад, для окремих питань трансфертного ціноутворення, контрольованих іноземних компаній та деяких операцій з нерезидентами застосовується строк 2555 днів, тобто сім років.
Існують також випадки, коли звичайне обмеження не працює або перебіг строку може зупинятися. Зокрема, значення має неподання декларації, окремі обставини, передбачені статтею 102 ПКУ, а також певні кримінальні провадження.
Окрема історія — ЄСВ. Законодавство прямо передбачає, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення недоїмки, штрафів і пені з єдиного внеску не застосовується. Тому переносити правило «три роки» або навіть «сім років» на перевірки ЄСВ не можна.
Отже, правильний висновок інший: для основної маси податкових перевірок повертається реальна трирічна межа, а семирічні та ще давніші періоди залишаються лише у спеціальних випадках, прямо передбачених законодавством.
Уточнююча декларація може відкрити новий строк.
Є ще один момент, про який бізнес часто забуває.
Якщо платник подає уточнюючий розрахунок або уточнюючу декларацію, щодо внесених ним змін починає діяти новий строк давності.
Наприклад, якщо у 2025 році підприємство уточнило показник декларації за 2023 рік, контролюючий орган може отримати нові 1095 днів для перевірки саме тієї частини податкових зобов’язань, якої стосувалося уточнення.
Тому перед виправленням старих звітних періодів варто оцінювати не лише суму можливого донарахування, а й наслідки для строків податкового контролю.
Що змінюється для бізнесу на практиці.
Після 1 серпня 2026 року підприємствам варто значно уважніше перевіряти період, який ДПС зазначає у наказі та направленні на перевірку.
Сам факт того, що певний період колись потрапляв під карантинні або воєнні правила, уже не означає, що податкова автоматично може перевіряти його сьогодні.
Для кожної декларації необхідно окремо встановити:
коли спливав граничний строк її подання;
чи була вона подана вчасно;
чи подавалися уточнення;
чи зупинявся строк давності з інших передбачених законом причин;
чи застосовується стандартний строк 1095 днів або спеціальний строк.
Якщо встановлений законом строк уже минув, це може бути самостійним аргументом проти перевірки відповідного періоду та проти донарахувань за її результатами.
Таким чином, 1 серпня 2026 року можна вважати важливою точкою повернення до нормальної трирічної логіки податкового контролю. Мораторні періоди більше не повинні перетворювати звичайну податкову перевірку на необмежений перегляд історії підприємства. Для більшості податків головне правило знову просте: 1095 днів. А все, що виходить за цю межу, податкова повинна обґрунтовувати конкретною нормою закону, а не лише посиланням на карантин чи воєнний стан.
