На багатьох підприємствах досі поширене хибне уявлення, що формування облікової політики – виключно завдання бухгалтера. Насправді ж, згідно з ч. 2, 3 та абз. 2 ч. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та затвердження облікової політики несе власник або керівник підприємства.
Якщо облік організовано неналежним чином або фінансова звітність підготовлена з використанням невірної облікової політики, відповідати доведеться саме керівнику. Лише у випадку, коли директор затвердив порядок ведення обліку, але бухгалтер його порушив, відповідальність частково переходить на бухгалтера.
Від бухгалтерського до податкового обліку — що змінилося
У минулому бухгалтерський і податковий облік існували окремо. Сьогодні ж база для нарахування податку на прибуток формується на основі даних бухобліку з податковими коригуваннями (пп. 134.1.1 ПКУ).
Тобто саме облікова політика підприємства безпосередньо впливає на фінансовий результат та суму податку на прибуток.
Використання шаблонного наказу з інтернету — ризикований підхід, який може призвести до фінансових втрат і претензій з боку контролюючих органів.
Ключові фактори при формуванні облікової політики
При її розробці потрібно враховувати:
- галузь та вид діяльності;
- масштаб підприємства;
- обов’язковість аудиту;
- вимоги національних стандартів або МСФЗ.
Приклади підходів:
- Публічні компанії повинні мати детально опрацьовану політику з обов’язковим розкриттям у фінансовій звітності.
- Середні підприємства, що проходять щорічний аудит, формують більш розгорнуту політику та докладні примітки до звітності.
- Малі підприємства можуть мати спрощений документ, але навіть він має бути актуальним і неформальним.
Чому проблеми частіше у «малих дочок»
Середні компанії, що входять до складу міжнародних холдингів або приватних груп, зазвичай мають якісну облікову політику, оскільки її затверджує материнська структура.
Натомість у малих підприємств, які юридично незалежні, але фактично працюють як підрозділи інших компаній, облікова політика часто відсутня або є формальною.
Розширення кола підприємств, що перевіряються
Завдяки розширенню вимог аудиту, у тому числі для резидентів Дія Сіті, аудитори починають перевірку саме з аналізу облікової політики.
Для ІТ-компаній особливу увагу приділяють визнанню доходів (п. 10–14 НП(С)БО 15) та їх відповідності реальним контрактам.
Головний принцип при формуванні
Якщо НП(С)БО передбачає альтернативні методи обліку, у політиці потрібно чітко вказати, який із них обрав бізнес.
Дублювати положення стандартів, де варіантів немає, — недоцільно.
Нормативна база
Окрім Закону про бухгалтерський облік, слід враховувати Методичні рекомендації з облікової політики підприємства (наказ Мінфіну від 27.06.2013 №635).
ТОП-10 типових помилок при складанні облікової політики
- Відсутній вартісний критерій для поділу ОЗ та МНМА → ризик донарахування податку через невірний метод амортизації.
- Не встановлена ліквідаційна вартість ОЗ → податкова може самостійно її визначити і перерахувати амортизацію.
- Немає чіткого розмежування поточного та капітального ремонту → плутанина у віднесенні витрат.
- Вказані, але не використовувані методи амортизації → підстава для перерахунку податку на прибуток.
- Не визначені методи оцінки запасів → можливі донарахування ПДВ та податку на прибуток.
- Невірно описаний метод обліку витрат → спотворення фінрезультату.
- Відсутній порядок визначення курсових різниць → неточності в обліку валютних операцій.
- Ігнорування внутрішніх документів (наприклад, колдоговору) → відсутність посилань у політиці.
- Не встановлені рівні суттєвості → порушення НП(С)БО 1.
- Не створюються резерви сумнівних боргів (крім випадків, дозволених законом).
Додаткові рекомендації
- Щороку перевіряти, чи відповідає підприємство критеріям своєї категорії.
- Якщо застосовується НП(С)БО 25 — чітко зазначити, які спрощення використовуються.
Можливі наслідки порушень
- Відсутність захисту у спорах з податковою та в суді.
- Донарахування податків і штрафи.
- Порушення принципу послідовності.
- Викривлення фінансового результату та проблеми з дивідендами.
- Труднощі при зміні бухгалтера.
- Ускладнення аудиту та додаткові витрати.
Облікова політика — це не формальність, а один із ключових інструментів податкової та фінансової безпеки бізнесу. Її потрібно готувати індивідуально, оновлювати щороку і використовувати як практичний робочий документ.
З повагою,
Тетяна Савчук, аудитор
керівник практики ТЦУ та аудиту
ID Legal Group
