Стаття опублікована в газеті «Все про бухгалтерський облік» № 13
З аналізу судових рішень в ЄДРСР вбачається, що спори суб’єктів господарювання із митними органами стосовно оскарження рішення про коригування митної вартості товарів на рівні із спорами з податковими органами стосовно оскарження ППР або інших рішень, якими визначено/донараховано грошові зобов’язання суб’єктам господарювання є найбільш поширеними категоріями справ. Цією публікацією розпочинаємо тематику щодо оскарження рішень про коригування митної вартості товарів, що приймаються митними органами, якій буде присвячено цикл статей.
В сьогоднішній публікації поговоримо про визначення розміру судового збору, що підлягає оплаті суб’єктом господарювання при оскарженні рішень про коригування митної вартості товарів до суду.
Для прикладу, в справі № 1.380.2019.001962 спірне питання полягало у визначенні розміру судового збору під час оскарження в суді рішення митників про коригування митної вартості товару (далі – рішення про коригування) як вимоги майнового характеру.
Так, рішення про коригування містить визначену митниками суму коригування митної вартості, що впливає на зміну в майновому стані декларанта (фізичної чи юридичної особи), оскільки призводить до збільшення або зменшення його майна (до якого відносяться й кошти). Відповідно вимоги заявлені декларантом в адміністративному позові полягають в захисті порушеного права щодо захисту майна (грошових коштів) суб’єкта господарювання (декларанта).
Прийняття митним органом рішення про коригування має наслідком зміни у складі майна суб’єкта господарювання, отже позовна вимога про визнання його протиправним та скасування відноситься до майнової.
Розмір судового збору визначають із ціни позову, яку вказав суб’єкт господарювання в позові. І якщо ціна позову визначена неправильно та судовий збір сплачений не в повному розмірі, для суб’єкта господарювання (позивача) можуть наступити наслідки необґрунтованого відкриття провадження чи повернення йому поданої позовної заяви (апеляційної чи касаційної скарги в залежності на якій стадії було виявлено таке порушення).
Правильне визначення декларантом митної вартості, у тому числі пов’язано із повнотою сплати ним до бюджету митних платежів (ввізного ПДВ). Тому у разі встановлення митниками невідповідностей у числових показниках визначеної митної вартості або їх не підтвердження документами, складеними за результатами операції із імпорту товарів, вони приймають рішення про коригування. Останнє, у тому числі, зумовлює зміну суми митних платежів, зокрема ввізного ПДВ, що підлягає додатковій сплаті до бюджету, яка є ціною адміністративного позову про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування.
У зв’язку із цим, в постанові від 16.03.2020 р. (справа № 1.380.2019.001962) КАС ВС сформував такий правовий висновок: ціна позову щодо оскарження рішення про коригування визначається як різниця між сумою митних платежів, що сплачені декларантом з урахуванням визначеної ним митної вартості та сумою митних платежів, що підлягають додатковій сплаті з урахуванням визначеної цим органом митної вартості згідно із прийнятим рішенням про коригування.
В іншій справі № 520/9086/19 у постанові від 14.04.2021 р. (reyestr.court.gov.ua/Review/96339620) КАС ВС зазначив, що у цьому спорі суб’єктом господарювання сплачено судовий збір за 29 вимог немайнового характеру.
Однак, із врахуванням висновків КАС ВС, сформованих в справі № 1.380.2019.001962, касаційний суд погодився із вказаними висновками та скасував рішення судів попередніх інстанцій, зокрема в частині розподілу судових витрат і в цій частині справу було направлено на новий розгляд до суду 1-ої інстанції.
Отже, слід враховувати вказані висновки касаційного суду при підготовці позову про визнання протиправним та скасування рішення про коригування та картки відмови у митному оформленні товарів, для правильного визначення ціни позову та розміру судового збору за вимогу майнового характеру із розрахунку (1,5 % ціни позову, який при цьому не може бути меншим 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та більшим 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
З повагою,
Олег Нікітін, адвокат
Керівник судової практики
ID Legal Group
