Питання діяльності податкових органів (нормативно-правові акти, рішення, інформаційні листи тощо) та їх повноважних представників (посадових осіб) – є предметом повсякденного аналізу спеціалістів ID Лігал Груп.
Особливої актуальності така діяльність податківців набула в період законодавчо запроваджених обмежень на проведення контрольно-перевірочних заходів в умовах карантину, а у подальшому і воєнного стану, який вимушено запроваджено внаслідок широкомасштабної неспровокованої збройної агресії рф проти нашої держави.
При дії таких умов, держава під час пандемії відкоригувала законодавство в усіх сферах та надала можливість бізнесу працювати дистанційно, а також зняла обмеження на тривалість відпусток без збереження заробітної плати.
Суб’єкти господарювання розуміючи очевидність отримання нових можливостей із зменшення розміру, а інколи і обнулення податкового тягаря, масово скористалися такими законодавчими нормами і відправили своїх працівників (в деяких випадках єдиного працівника – директора) у відпустку без збереження зарплати, так названа «за власний рахунок», яка в умовах довготривалого карантину затягнулась приблизно на два роки. Із таким станом речей багато хто уже звикся, і з початком широкомасштабного вторгнення агресора, продовжив й надалі користуватися правом на тривалу відпустку без збереження зарплати. Подекуди, із працівниками навіть були призупинені трудові договори, як то передбачено законодавчими змінами щодо особливостей трудових правовідносин на період дії воєнного стану.
Разом з тим, бізнес, як і пересічні громадяни витримавши першу хвилю шоку, розпочав пошук шляхів свого відновлення, як шляхом продовження діяльності, так і її зміни. Відповідно залученими до цієї діяльності виявились і працівники, які були відправлені у відпустки без збереження зарплати або трудові договори з якими були призупинені на період дії воєнного стану. Причому директор являючись єдиним працівником на очолюваному ним підприємстві, який згідно статуту відповідає за його діяльність, змушений був час від часу підписувати документи, пов’язані із діяльністю підприємства, зокрема: первинні, фінансові, банківські, звітні тощо, документуючи в такий спосіб періодичне виконання ним трудової функції.
Наразі податкові органи, з 01 жовтня поточного року відновили проведення планових перевірок, предметом вивчення та аналізу яких будуть, якраз усі питання ведення господарської діяльності платників та правильність нарахування і сплати ними податків у періоди карантину та першого року війни.
З окремих актів перевірок, які були складені податковими органами за наслідками дослідження цими держорганами питань перебування керівника у тривалій відпустці без збереження зарплати. прослідковується тенденція про очевидну перспективу нарахування платникам грошових зобов’язань із ПДФО, ВЗ та ЄСВ за весь період таких відпусток, в яких податковими органами було виявлено господарську діяльність підприємства.
Аргументація податкових органів зводиться до необхідності застосування норм закону про оплату праці, принципу «оплатності праці» на підприємстві та встановлених під час контрольно-перевірочних заходів фактів документального підтвердження, зокрема виконання трудової функції керівником (найманим працівником) на підставі підписаних ним документів. Причому заперечити, чи спростувати такі очевидні встановлені факти виконання трудової функції директором, які будуть виявлені податковим органом, неможливо. Для розрахунків відповідних нарахувань із ПДФО, ВЗ та ЄСВ використовуються розміри мінімальної зарплати (закріплена законом гарантія оплати праці), яка діяла в період нарахування.
Запобіжниками від потрапляння в такі спірні ситуації із податковими органами можуть бути заходи із переривання (періодичне припинення) відпусток без збереження зарплати на короткі терміни, в які будуть підписані усі документи з проставленням дат їх підписання біля підпису керівника.
Другим варіантом нівелювання ризиковості таких спірних ситуацій може бути встановлення директору підприємства умов неповного робочого дня, під час якого він виконуватиме трудову функцію і за який йому буде проводитись оплата в розмірі, що є нижчим ніж його посадовий оклад, що встановлений затвердженим штатним розписом.
Запропоновані механізми, на нашу думку, знизять розмір нарахувань грошових зобов’язань із ПДФО та ВЗ, проте незмінним залишиться нарахування ЄСВ із застосуванням розміру встановлених ставок.
Враховуючи викладене, на жаль правозастосування законодавчих норм у більшості випадків відрізняється від мети, яка закладалась законодавцем в акт законодавства під час його ухвалення.
З повагою,
Олег Нікітін, адвокат
керівник судової практики
ID legal Group
